Серед захворювань нижніх відділів дихальної системи у дітей домінує гострий бронхіт, часто з обструктивним синдромом та порушеннями вентиляції. Для оцінки тяжкості обструктивного синдрому було застосовано спірометрію, яка на сьогодні є "золотим стандартом" для цієї мети. Вона об'єднує дві групи тестів: спірографію - графічну реєстрацію змін легеневих об'ємів під час виконання дихальних рухів та пневмотахографію - графічну реєстрацію швидкості руху потоку повітря під час спокійного та форсованого дихання. Серед сучасних методик все більшу популярність набуває неінвазивне визначення сатурації крові киснем за допомогою пульсоксиметрії. Спільне застосування спірометрії та пульсоксиметрії надає можливість достатньо точно встановити стан та резерви кардіореспіраторної системи у широкому діапазоні патологічних змін. Мета роботи - вивчити особливості вентиляційної функції та газообміну в дітей з гострим бронхітом. У роботі проаналізовано результати обстеження 59 дітей з гострим бронхітом. У пацієнтів було проведено клінічне обстеження, спірометрію, пульсоксиметрію, виконувалися тести із затримкою дихання. Результати спірометрії і пульсоксиметрії порівнювалися із даними клінічно здорових дітей (23 дитини). У дітей тяжкість перебігу бронхіту була середньою - за шкалою BSS-<$E7,79~symbol С~0,19> балів, у 30 хворих були явища обструктивного синдрому. При спірометрії реєструвалося зменшення форсованих дихальних об'ємів, пікової швидкості форсованого видиху та вдиху. При пульсоксиметрії відмічено відносно нижчий рівень сатурації киснем у хворих, який погіршувався при проведенні тестів із затримкою дихання. Одержані результати вказують на порушення вентиляції та газообміну у дітей з гострим бронхітом навіть при нетяжкому перебігу хвороби і особливо при наявності обструктивних явищ. Компенсаторні механізми для підтримки сатурації крові базуються переважно на збільшенні системного кровотоку за рахунок зростання ЧСС. Висновки: при гострому бронхіті у дітей зменшуються показники вентиляції та газообміну навіть при нетяжкому перебігу. Компенсаторні механізми для підтримки сатурації крові базуються переважно на збільшенні системного кровотоку за рахунок зростання ЧСС.

• Нечитайло Юрій Миколайович (медичні науки)
• Міхєєва Тетяна Миколаївна (медичні науки)
• Нечитайло Дмитро Юрійович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"