Федір Федорович (Георг-Фрідріх Фрідріхович) Мерінг - один із найбільших фахівців із внутрішніх хвороб у Російській імперії другої половини XIX ст. Водночас його наукова кар'єра розпочалася не на терапевтичній кафедрі, а на кафедрі державного лікарського знання. Аналіз літератури показав, що не всі етапи життєвого шляху Ф. Ф. Мерінга досліджено рівнозначно. У зв'язку з цим мета даної роботи - сконцентруватися на висвітленні даного періоду біографії видатного київського професора-терапевта другої половини XIX ст. Для цього було залучено нові історичні джерела - передусім опубліковані, і навіть архівні (послужний список Ф. Ф. Мерінга). З 1/13 вересня 1853 р. Ф. Ф. Мерінг очолив кафедру державного лікарознавства в Університеті Св. Володимира у званні ад'юнкту, а з 4/16 листопада 1854 р. по 13/25 грудня 1857 р. він працював екстраординарним професором цієї кафедри. На кафедрі державного лікарознавства Ф. Ф. Мерінг викладав предмети цієї кафедри: судову медицину; медичну поліцію; гігієну; та вчення про епізоотичні хвороби. Водночас проф. Мерінг почав читати курс історії медицини (з 1854 р.). Крім того, з 31 травня/12 червня 1855 р. він завідував терапевтичною госпітальною клінікою у Київському військовому шпиталі; у зв'язку з чим 29 січня/10 лютого 1856 р. його було призначено молодшим ординатором у цей шпиталь. У зв'язку з переходом 1857 р. проф. Мерінга на кафедру приватної патології та терапії, у тому ж 1857 р. ад'юнктом по кафедрі державного лікарознавства став Ф. Ф. Ергардт (з 1859 р. він - останній екстраординарний професор цієї кафедри). У ці роки й до кінця 1860/61 навчального року проф. Мерінг продовжував читати медичну поліцію та гігієну, а Ф. Ф. Ергардт викладав судову медицину.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"