Тривалий час дискутабельним залишалося питання доцільності запровадження дистанційних занять в навчальний процес закладів медичної освіти. Однак, пандемія COVID-19 вплинула на всі сфери життя. Заклади медичної освіти були змушені запровадити дистанційне навчання. Мета дослідження - оцінити ставлення здобувачів освіти за спеціальністю "Стоматологія" до дистанційного навчання для подальшого поліпшення якості освітнього процесу у закладі вищої медичної освіти в умовах пандемії COVID-19. У жовтні - листопаді 2021 р. у закладі вищої медичної освіти м. Харків було проведено крос-секційне епідеміологічне дослідження щодо ставлення здобувачів освіти до дистанційного навчання та оцінки ними його ефективності. Здобувачам вищої освіти за спеціальністю "Стоматологія" було запропоновано пройти онлайн-опитування, створене з використанням сервісу Google Forms. Участь в опитуванні була анонімною, добровільною та безоплатною. Всіх учасників було проінформовано щодо мети та задач дослідження. В цілому опитування пройшли 202 особи. Середній вік опитаних склав <$E19,3~symbol С~1,8> років. Для статистичного аналізу використано методи описової статистики, виконано оцінку значущості відмінностей двох сукупностей за якісними ознаками за допомогою t-критерію Ст'юденту. Рівень значущості склав 5 %. Статистичну обробку даних виконано за допомогою пакету програм Microsoft Office 2016. Більшість респондентів (38,6 %, n = 78) вказали, що дистанційне навчання достатньо ефективне, але менш ефективне, ніж очне. Як малоефективне та неефективне дистанційне навчання оцінювали 20,3 % (n = 41) та 7,9 % (n = 16) здобувачів вищої освіти відповідно. Серед осіб, які вказували на прихильність до дистанційної форми проведення практичних занять (47,5 %, n = 96), більшість респондентів складали здобувані I - III року навчання (67,7 %, n = 65; t-критерій = 5,25; p << 0,05). При аналізі відповідей здобувачів II - V року навчання та лікарів-інтернів (всього 170 осіб) щодо практичної складової навчання виявлено наступне: 53,5 % осіб (n = 91) вважали, що стали одержувати менше практичних навичок, ніж раніше. Дев'яносто дев'ять респондентів (58,2 %) зазначили, що через впровадження дистанційного навчання їм не вистачає практичних навичок і в майбутньому це може вплинути на них як на фахівців та на якість наданих ними медичних послуг. Майже третина опитаних (34,1 %, n = 58) вважала, що в закладі вищої освіти не надають належних практичних навичок, тому одержувати практичний досвід потрібно поза межами закладу вищої освіти. Переважна кількість респондентів (71,2 %, n = 121) вважала, що на роботі в стоматологічному кабінеті існує більше можливостей спробувати провести стоматологічні маніпуляції, а ніж в закладі вищої освіти на медичних фантомах. Висновки: значна частина опитаних здобувачів вказала на прихильність до дистанційного формату навчання, проте скаржилась на нестачу практичних вмінь та навичок. Перспективним для вищої стоматологічної освіти є запровадження змішаних та гібридних форм навчання, які вирішать проблему одержання практичних лікарських компетентностей.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"