Грязов А. Б. Стереотаксична радіохірургія радіорезистентних гліобластом. Шляхи подолання радіорезистентності гіпоксичних пухлин = Stereotactic radiosurgery of radioresistant glioblastomas. The ways of overcoming radioresistance of hypoxic tumors / А. Б. Грязов, А. А. Грязов, Н. Я. Гридіна, В. А. Cтулей // Укр. радіол. та онкол. журн. - 2022. - 30, № 2. - С. 25-40. - Бібліогр.: 22 назв. - укp.Ураховуючи високий ступінь резистентності гліобластоми до променевого лікування, а також низькі показники загальної виживаності хворих, необхідні нові покращені методики в лікуванні даної патології. Зокрема дослідження комплексного променевого лікування, поєднаного з радіосенсибілізаторами. Мета роботи - оцінити ефективність радіосенсибілізації (РСБ) гіпоксичних пухлин при радіохірургічному лікуванні гліобластом. Покращити безрецидивну та загальну виживаність хворих. Стереотаксичну радіохірургію (СРХ) гліобластом проведено у 106 пацієнтів (середній вік 53 роки), 66 чоловіків (62,26 %) і 40 жінок (37,73 %). Середня доза становила 18 Гр за однофракційної СРХ і 32 Гр (7 Гр за фракцію) за СРХ у декілька фракцій. Середній об'єм пухлини становив 29 см<^>3. Основну групу склали 66 пацієнтів, яким проводили СРХ із РСБ. 40 пацієнтів склали контрольну групу (КГ), яким проводили СРХ без РСБ. Медіана загальної виживаності (МЗВ) становила 20 міс. у групі з РСБ, а у контрольній групі - 12 місяців. Безрецидивний період після радіохірургії у групі з радіосенсибілізацією протягом 10 місяців відмічено у 95,4 %, проти 70,6 % у КГ. МЗВ після СРХ була подібною між пацієнтами з пухлинами IDH дикого типу та пацієнтами з пухлинами з мутацією IDH (10,0 міс. проти 11,0 міс. відповідно), а також між пацієнтами з MGMT-метильованими пухлинами та пацієнтами з MGMT-неметильованими пухлинами (11,2 проти 10,2 міс. відповідно). Серед усіх пролікованих пацієнтів у 20 (16,6 %) спостерігалися побічні радіаційні явища після СРХ, а у 9 пацієнтів (7,5 %) розвинувся променевий некроз у термін від 3 до 16 міс. після СРХ. У підгрупі з метронідазолом у 6,6 % хворих спостерігалися ознаки помірної токсичності у вигляді прояву нудоти. У підгрупі з німоразолом ознак токсичності не визначалося. Встановлено, що РСБ при проведенні СРХ гіпоксичних радіорезистентних гліобластом покращує на 53,3 % показники загального та на 24,8 % без рецидивного виживання. Німоразол і метронідазол є потужними радіосенсибілізаторами, які підвищують радіочутливість пухлинних клітин шляхом збільшення кисневої насиченості гіпоксичних клітин. Для визначення показань щодо проведення СРХ із РСБ і термінів проведення сеансу СРХ необхідно враховувати результат кисневої проби (ступінь насиченості пухлини киснем), пік інтенсивності сигналу в зоні активного росту пухлини та пік насиченості всього об'єму пухлини. Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.627.7-59
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|