Рак легені (РЛ) займає провідне місце в структурі онкологічної захворюваності та смертності. Результати лікування хворих досі не є задовільними. П'ятирічна післяопераційна виживаність становить від 24 до 30 %. Хворі гинуть у різні терміни від місцевих рецидивів і віддалених метастазів. На теперішній час немає однозначного відношення щодо іпсилатеральної медіастинальної лімфодисекції (ІЛМЛД) при хірургічному лікуванні хворих на РЛ. Незважаючи на онкологічну доцільність зазначеної лімфодисекції, зберігаються побоювання щодо погіршення умов загоєння кукси бронху, збільшення лімфореї та додаткової травматичності операції. Також існує думка, що ризик розвитку післяопераційних ускладнень та, як наслідок, збільшення летальності, перевищують позитивний ефект впливу ІЛМЛД на радикальність та віддалені результати лікування. Мета роботи - вивчити вплив ІЛМЛД у хворих на РЛ на перебіг післяопераційного періоду, уточнити діагностику поширеності пухлинного процесу та виживаність. Досліджено результати лікування 187 хворих на недрібноклітинний РЛ із різними клінічними стадіями від T1-3N0M0 до T1-2N1M0. Пацієнти були розподілені на дві групи: перша група (порівняння) складалася з 72 хворих, яким виконано радикальні операції з вибірковою лімфодисекцією. Хворим другої досліджуваної групи (115 пацієнтів), після видалення легені або її частки, обов'язково виконували іпсилатеральну медіастинальну лімфодисекцію. Кількість видалених лімфатичних вузлів в одного хворого коливалася від 5 - 10 у першій групі, до 18 - 25 - у другій. У тих випадках, коли в лімфатичних вузлах не знаходили ракових клітин, їх обробляли моноклональними антитілами до цитокератинів, експресованих раковими клітинами з подальшою мікроскопічною оцінкою. В післяопераційному періоді вивчали такі показники: тривалість операції, обсяг інтраопераційної крововтрати, кількість і тривалість ексудації, частоту та характер післяопераційних ускладнень. Порівняння частот виживаності хворих оцінювали з перевіркою статистичної значущості відмінностей за критерієм <$E chi sup 2. Для статистичного аналізу результатів дослідження використовували методи непараметричної статистичної оцінки за допомогою програми Statistica 6.0, SPSS 17.0. Доповнення оперативного втручання ІЛМЛД збільшувало тривалість операції у середньому на 30 хв. У ранньому післяопераційному періоді спостерігали збільшення об'єму ексудату на 136,2 +- 18,4 мл. Структура та частота післяопераційних ускладнень в обох групах була подібною. Найчастіше в перші дні після операції відзначали порушення серцевого ритму у вигляді миготливої аритмії. Післяопераційна летальність в обох групах була зумовлена різними причинами та становила 1,4 % у першій, та 0,8 % у другій. Додаткове застосування імуногістохімічного дослідження лімфатичних вузлів із моноклональними антитілами до пухлинних цитокератинів у хворих після виконання ІЛМЛД призвело до зростання виявлення їх ураження. Так, серед 19 хворих, в яких попередньо при світловій мікроскопії було встановлено статус N0, в 21 % були виявлені метастази. У хворих на РЛ, яким було виконано ІЛМЛД, також спостерігали достовірне збільшення трирічної виживаності на 15,3 % (p = 0,042) у хворих без ознак ураження лімфовузлів середостіння, та на 23,2 % (p = 0,014) у хворих з їх наявністю. Встановлено, що виконання хворим на РЛ під час хірургічного втручання ІЛМЛД не впливає на післяопераційну летальність і частоту та структуру ускладнень. При дослідженні лімфатичних вузлів, які за даними світлової мікроскопії вважалися неураженими на рак, за допомогою моноклональних антитіл до цитокератинів, додатково були знайдені метастази раку в лімфовузли у 20,7 % хворих. Це надає змогу більш точно визначити стадію захворювання та вибрати оптимальний варіант ад'ювантної терапії. У хворих на РЛ після радикальних операцій, доповнених ІЛМЛД, достовірно зростає частота виявлення метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах із 51,4 до 67,8 %. Обов'язкова ІЛМЛД при операціях з приводу РЛ підвищує загальну трирічну виживаність на 16,3 %, особливо у хворих з ураженими лімфатичними вузлами.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Красносельський Микола Віллєнович (медичні науки)
• Старіков Володимир Іванович (1952–) (медичні науки)
• Ходак Андрій Сергійович (медичні науки)
• Мужичук Олексій Володимирович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"