Колоректальний рак (КР) - одне з найбільш частих злоякісних новоутворень у світі. Він займає третє місце в структурі онкологічної захворюваності та друге - в структурі смертності. Печінка є найчастішим місцем метастатичного поширення КР, і від 14 до 18 % пацієнтів мають метастази в печінку під час встановлення діагнозу. Радіочастотна абляція (РЧА) на сьогоднішній день є найбільш перспективним методом лікування метастатичних уражень. Мета роботи - вивчити кількісні зміни гематоімунологічних показників та їх вплив на протипухлинну реактивність у хворих на колоректальний рак після РЧА метастазів у печінку. Клінічно-лабораторне обстеження проведено 12 хворим на КР із метастазами у печінку, переважали пацієнти старше 60 років. У всіх хворих гістологічно визначалася аденокарцинома, при цьому у більшої частини - помірного ступеня злоякісності (G2). Дослідження проведено на трьох етапах: I - за добу до проведення радіочастотної абляції, II - на третю добу після РЧА, III - на 14-ту добу після РЧА метастазів у печінку. Встановлено імунні та гематологічні індикатори розвитку запальної відповіді після проведення РЧА хворим на КР із метастазами у печінку. На третю добу (II етап) після РЧА відмічено суттєве зростання загальної кількості лейкоцитів, відношення нейтрофілів до лімфоцитів, порушення балансу СD4+ і СD8+-лімфоцитів, зниження кількості NK- і NKT-клітин, зростання відсотка СD3+HLA-Dr-, СD4+PD1+, СD8+PD1+-лімфоцитів. На 14-ту добу (III етап) більшість показників наближалась до визначених до лікування за винятком зниженої кількості NK- і NKT-клітин і підвищення рівня тромбоцитів. Визначено низку гематологічних змін на третю добу після РЧА, пов'язаних із запальною реакцією: збільшення загальної кількості лейкоцитів, зростання співвідношення нейтрофіли/лімфоцити з 1,72 до 4,12, суттєве зменшення відносної та абсолютної кількості еозинофілів. Але на 14-ту добу, після стихання запальної реакції, спостерігали нормалізацію більшості досліджуваних показників. Установлено порушення субпопуляційного складу лімфоцитів у хворих із метастазами КР у печінку на третю добу після РЧА. Посилювались такі, що мали місце ще до втручання (низька кількість СD8+-лімфоцитів і NK-клітин) і виникали додаткові (збільшення співвідношення СD4+/СD8+, зростання відсотка СD3+-клітин HLA-Dr+, СD4+- і СD8+-лімфоцитів PD1+ (СD279+), зменшення кількості NKT-клітин). На 14-ту добу картина наближалася до початкової за винятком кількості NK- і NKT-клітин. Зазначено, що своєчасна корекція запальної імуносупресії в ранні строки після РЧА може скоротити період вразливості до рецидиву КР, а у віддаленому періоді потенціювати позитивний вплив РЧА на протипухлинну реактивність.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Кузьменко Олена Василівна (фізико-математичні науки)
• Кузьменко Олена Вікторівна (біологічні науки)
• Кузьменко Оксана Василівна (економічні науки)
• Кузьменко Олександр Вікторович (медичні науки)
• Кузьменко Оксана Володимирівна (1971–) (юридичні науки)
• Кузьменко Оксана Володимирівна (філологічні науки)
• Кузьменко Олександр Васильович (педагогічні науки)
• Кузьменко Ольга Віталіївна (економічні науки)
• Кузьменко Олег Володимирович (медичні науки)
• Кузьменко Олександр Васильович (фізико-математичні науки)
• Марухленко Оксана В'ячеславівна (1980–) (економічні науки)
• Сорочан Павло Павлович (медичні науки)
• Балака Святослав Миколайович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"