За умов децентралізації та змін соціальної парадигми особливого значення набуває створення унікальних проривних ідей щодо перетворення регіону на інноваційну територію. Особливий потенціал у цих умовах мають інноваційні спільноти - новий тип взаємовідносин між владою, бізнесом і громадянським суспільством. Проте в умовах трансформаційних і кризових суспільств створення та розвиток інноваційних спільнот пов'язані зі значним спектром проблем, що потребують свого вирішення. Значна частка цих проблем має в своїй основі соціально-психологічні причини, що досить часто призводять до деструктивних дій, які істотно знижують потенціал інноваційних спільнот. Мета дослідження - передбачення соціально-психологічних причин деструктивних аспектів розвитку інноваційних спільнот на локальному рівні та вироблення пропозицій щодо підвищення ефективності цього розвитку, з огляду на потенціал використання архетипної методології, а також визначення факторів впровадження моделей інновацій в громадах і зосередження уваги на подоланні проблемних аспектів у цій сфері. З метою виявлення особливостей розвитку інноваційних спільнот розглянуто сучасні підходи до визначення інновацій. Встановлено, що інновація - це соціальний процес, тому для неї найважливішим є створення відповідного клімату на засадах безпеки й довіри, в якому люди почуватимуться залученими та сміливо висловлюватимуть нові ідеї. Це важливо, оскільки інновації, особливо найбільш радикальні та системні, пов'язані з необхідністю йти всупереч ортодоксальним думкам, пропонувати інші форми роботи та співробітництва. Тому при управлінні інноваційними процесами необхідно враховувати фактор людської поведінки, та зрозуміти, як спонукати людей виявляти ініціативу та висувати нові ідеї, як мотивувати та заохочувати їх впроваджувати. Обгрунтовано, що для сфери публічного управління важливо, що успіх інновації залежить не лише від ролі керівника в процесі, але й, насамперед, від виконавців та учасників (людського ресурсу). З огляду на це, інноваційна спільнота як нова форма організаційного розвитку є одним з найпозитивніших в інноваційному плані. Визначено, що інноваційні спільноти можуть об'єднувати широке коло стейкхолдерів, вони можуть поділятися за географічним або тематичним принципом. Члени спільнот обмінюються знаннями у вільній формі, внаслідок чого виробляються нові підходи, породжуються нові ідеї, утримуються та розвиваються таланти. Людей утримує разом лише почуття причетності до колективного досвіду та знань, щире бажання підтримувати стосунки, взаємні зобов'язання зберігаються, поки людям це цікаво. Інноваційні спільноти, коли вони об'єднують не лише окремих людей, але й цілі колективи, мають можливість реалізувати масштабні інноваційні проєкти. Показано, що будь-яка інноваційна спільнота формується на певній базі. Її основу становлять індивідуальна або колективна творчість, амбіції, дух та інтелектуальна історія місця (спадковість, архетипи). Амбіції, дух та інтелект передбачають здатність ризику та досвід в управлінні.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"