На сьогоднішній день через низьку ефективність використовуваних технологій знезараження сполуками, які містять хлор, враховуючи зростаючу кількість хлоррезистивних мікроорганізмів, актуальним є питання впровадження альтернативних методів знезараження у сфері водопостачання та водовідведення. Одним із таких альтернативних методів є обробка рідин плазмою розряду електричного струму. Описано наші досліди з обробки різних типів води з поверхневих джерел у м. Києві та води, навмисно зараженої кишковою паличкою (Escherichia coli (E. coli)). Досліди проводилися на лабораторній установці з циркуляційним насосом та реактором ежекторного типу з інтегрованими електродами, в якому відбувається формування водоповітряної суміші, якою проходить електричний розряд. Реактором знезараження і одночасно пристроєм утворення гетерогенного водоповітряного середовища слугує ежектор із введеними у нього електродами, на які надходять імпульси електричного струму. Розряди ініціюють цілий спектр різних фізико-хімічних явищ, таких як сильне електричне поле, інтенсивне ультрафіолетове випромінювання, ударні хвилі надлишкового тиску і, особливо, утворення різних високоактивних хімічних речовин, таких як радикали (OH, H, O) і молекули (H2O2, H2, O2, O3). Усі ці фізико-хімічні процеси, які відбуваються протягом самого розряду, наприклад, утворення і дія короткоживучих радикалів, та дія порівняно довгоживучих окислювачів. Вивчення впливу концентрації мікроорганізмів на швидкість і повноту знезараження води проводили на технічній (водопровідній) воді з внесенням до реакційної ємності змиву з двох пробірок тест-культури. Це забезпечило початкову концентрацію E. coli 3,4 x 10<^>6 КУО/см<^>3. Обробка води протягом 30 секунд знизила концентрацію мікроорганізмів на два порядки (до 5,4 x 10<^>4). Через 1 хвилину обробки цей показник знизився до 1,7 x 10<^>2, а після закінчення 3 хвилин у пробах реєстрували 5,2 КУО/см<^>3, тобто оброблена вода в ідповідала показникам практично чистої води. Досліди довели ефективність знезараження плазмовим методом навіть для рідин із концентрацією мікроорганізмів, яка значно перевищує гранично допустимі. Вміст мікроорганізмів до та після обробки встановлювали методом граничного розведення зразків із подальшим висіванням на поживному середовищі в чашках Петрі.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Чарний Дмитро Володимирович (технічні науки)
• Пугач Олексій Віталійович (технічні науки)
• Стоколос Максим Олександрович (технічні науки)
• Чернова Наталія Миколаївна (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"