Представлено вичерпне пояснення з нових позицій ігрового абсурду як вияву ігрового ставлення до дійсності, який є домінантою постмодерністської поетики і базується на навмисному порушенні мовної норми та архетипних / стереотипних схем знання, що ведуть до когнітивного дисонансу, з'ясовано, що стилістичними механізмами його творення є взаємодія стилістичних засобів і прийомів (фоностилістичних, графостилістичних, словотвірно-стилістичних, синтактико-стилістичних, семантико-стилістичних), що створюють ефект "одивнення". Доведено, що когнітивно-семантичними механізмами його творення є адхократичне поетичне мислення, виявлене через когнітивні операції модифікації та деформації та процедури компресії, розширення, комбінації, зіштовхування, інтертекстуалізації стереотипних / архетипних концептуальних схем знання, що і веде до когнітивного дисонансу. Схарактеризовано взаємодію можливих світів як вияв лудичного абсурдно-гротескного простору в англомовному фентезійному оповіданні.

• Коляса Олена Василівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"