Вивчено вплив концентрації пластифікатора (гліцерину) та вуглецевих нанотрубок (ВНТ) на мікро- та макрореологічні властивості розтопів сумішей поліпропілен/пластифікований полівініловий спирт (ПП/ПВС). За течії всіх досліджених композицій в них формується мікрофібрилярна структура. Встановлено, що зміна співвідношення в'язкопружніх властивостей ПП і ПВС через додавання у них різної кількості модифікувальних добавок уможливлює регулювання масової долі різновидів структур (мікрофібрили, плівки, частинки), а також їх розмірних характеристик. Зменшення середнього діаметра мікрофібрил з 2,7 до 1,2 мкм і збільшення їх частки з 84,3 до 96,8 мас.% у вихідній і нанонаповненій сумішах відповідно досягнуто в композиції з близькими величинами в'язкості й еластичності компонентів. Показано, що розтопи бі- та трикомпонентних систем типовими неньютонівськими рідинами, а в'язкість їх розтопів у декілька разів нижча за <$Eeta> вихідних компонентів. Величини еластичності, судячи з показників рівноважного розбухання екструдатів, є вищими, ніж для вихідних полімерів, і залежать від вмісту нанотрубок. Здатність до поздовжньої деформації розтопу струменя, яка визначає його волокноутворювальні властивості, у композиційних систем понижується, але залишається достатньою для стабільної переробки у нитки на наявному технологічному обладнанні. Встановлено, що сформована мікрофібрилярна структура сприяє поліпшенню експлуатаційних характеристик композиційних монониток за рахунок ефекту самоармування. Розривна міцність і формостійкість ниток, одержаних із суміші, що містить 0,5 мас. % ВНТ, зростають в 1,5 і 1,6 рази відповідно.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"