За катаболізму глутаміну утворюється аміак, який може бути токсичним для клітин. За печінкової енцефалопатії у мітохондріях нейронів аміак спричиняє утворення вільних радикалів, розкриття мітохондріальної пори транзієнтної проникності, порушення окисного фосфорилювання та набряк. Досі невідомо, чи за утилізації глутаміну в мітохондріях ацинарних клітин підшлункової залози утворюються токсичні концентрації аміаку. Досліди виконано на щурах самцях лінії Вістар масою 250 - 300 г. Панкреатичні ацинуси ізолювали з використанням колагенази. Клітини інкубували упродовж 30 хв з глюкозою (10 ммоль/л) у контролі й додатково вносили NH4Cl (5 ммоль/л) або глутамін (2 ммоль/л) - у досліді. Для стимуляції секреції використовували ацетилхолін (10 мкмоль/л) чи холецистокінін (0,1 нмоль/л). Дихання ізольованих панкреатичних ацинусів щурів вимірювали за допомогою електрода Кларка. Mаксимальну швидкість дихання стимулювали додаванням у FCCP. Статистичну вірогідність (P) різниці між середніми арифметичними оцінювали парним t-тестом або двофакторним дисперсійним аналізом із повторами та post-hoc тестом Холм-Бонферроні. Секретагоги ацетилхолін і холецистокінін не впливали на базальну та FCCP-стимульовану швидкістю дихання. Базальна швидкість дихання ацинарних клітин підшлункової залози за впливу NH4Cl знизилася порівняно з базальною швидкістю дихання за окиснення глюкози, причому це зниження спостерігалось як у стані спокою, так і за дії секретагогів. Глутамін не впливав на базальну швидкість дихання. За окиснення глутаміну максимальна швидкість дихання зросла порівняно з контролем, незалежно від впливу ацетилхоліну чи холецистокініну. NH4Cl знижував максимальну швидкість FCCP-стимульованого дихання як у спокої, так і за стимуляції секретагогами порівняно з контролем за окиснення глюкози. Отже, NH4Cl негативно вливає на дихання мітохондрій незалежно від стимуляції ацетилхоліном або холецистокініном. Токсична кількість аміаку, необхідна для пригнічення дихання мітохондрій, очевидно, не утворюється через окиснення глутаміну навіть за стимулювання ацинарних клітин секретагогами.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"