Овсак О. С. Про висотну залежність об'ємного коефіцієнта розсіяння аерозолю в атмосфері Сатурна. I. Інтегральний диск / О. С. Овсак // Кінематика і фізика небес. тіл. - 2021. - 37, № 3. - С. 46-57. - Бібліогр.: 47 назв. - укp.Розглянуто поточний стан досліджень вертикальної структури, складу та мікрофізичних параметрів аерозольної складової в атмосфері Сатурна. Відзначено недоліки застосування методів модельного аналізу атмосфер планет-гігантів з примусовим призначенням кількості і параметрів аерозольних шарів, які штучно включаються у модель вертикальної структури атмосфери. Перераховано переваги застосування методу ефективної оптичної глибини, що дозволяє визначити якісну картину висотного розподілу хмарних покривів у атмосферах планет-гігантів, а також розрахувати ряд мікрофізичних параметрів їхньої аерозольної складової без попереднього призначення модельної вертикальної структури. За даними спектральних вимірювань відбивної здатності інтегрального диску Сатурна у спектральних смугах поглинання метану на 619, 727, 842, 864 і 887 нм розраховано залежність об'ємного коефіцієнта розсіювання аерозолю від тиску у верхній частині атмосфери. При її визначенні застосовано метод ефективної оптичної глибини. Перераховано прийняті для виконання аналізу модельні допущення, кількісні співвідношення основних атмосферних газів і параметри функції розподілу по розмірах аерозольних часток. На досліджених висотних рівнях атмосфери Сатурна виявлено постійну наявність аерозолю та зміни його розсіювальних властивостей. Визначено висотні рівні з найбільшими згущеннями аерозольних шарів. Найпотужніша в атмосфері планети хмарна система має два максимуми об'ємного коефіцієнта розсіювання на рівнях близько 270 і 430 мбар і проміжне згущення на рівні 1,0 бар. На ділянці 2,2 - 8,0 бар розташовується протяжний аерозольний шар з максимумом розсіювання, який визначається в діапазоні значень тиску 3,8 - 4,8 бар, в залежності від аналізованої смуги поглинання метану. Виявлені значні дисперсійні відмінності на об'єднаній залежності об'ємного коефіцієнта розсіювання аерозолю вказують на можливу зміну радіуса або природи аерозольних часток в нижніх шарах атмосфери Сатурна. Індекс рубрикатора НБУВ: В654.22-42
Рубрики:
Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|