Метод лазерної локації штучних супутників Землі базується на вимірюванні часу проходження лазерного імпульсу від передавача до супутника і назад до приймача. Особливістю телескопів ТПЛ є те, що прийом і передача лазерного сигналу здійснюється одним і тим же телескопом, що вимагає додаткових пристроїв для розділення зондувального та прийнятого сигналів. Крім того, цей телескоп часто служить також і для візуального супроводу об'єкта, що додатково ускладнює оптичну схему. У більшості випадків сигнали розділяють механічним чином - за допомогою дзеркал, що обертаються. Дзеркала в одному положенні пропускають сигнал у певний канал, а в іншому положенні - відбивають його в інший канал. Період обертання дзеркал відповідає періоду роботи лазерного передавача. Обидва дзеркала обертаються з однаковим періодом, але із зсувом фаз. Як компаратор фаз використовується логічна схема, побудована на двох D-тригерах та одному елементі 2І-НІ. Розглянуто схему і принцип роботи пристрою для синхронізації дзеркал сигналами керівного комп'ютера та давачів положення дзеркал. Даний пристрій успішно використовується па станції лазерної локації Латвійського університету "Рига-1884", що входить до складу мережі ILRS.

• Пап Віктор Олексійович (фізико-математичні науки)
• Глущенко Юлія Миколаївна (юридичні науки)
• Медведський Михайло Михайлович (1961–) (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"