4 серпня 2020 р. у м. Бейрут (Ліван) пролунав потужний вибух. За оцінками енергія вибуху відповідала еквівалентній масі тринітротолуолу (ТНТ) в 1 кт. Детально проаналізовано фізичні ефекти вибуху в системі Земля - атмосфера - іоносфера - магнітосфера. Цікавим є аналіз результатів спостережень можливих ефектів, викликаних вибухом. Потужні вибухи становлять значний інтерес для геокосмофізиків і радіофізиків. Вони дозволяють виявити механізми перенесення збурень як у вертикальному, так і в горизонтальному напрямах, а також механізми взаємодії підсистем в системі Земля - атмосфера - іоносфера - магнітосфера. Мета цієї роботи - опис результатів радіофізичних і магнітометричних спостережень процесів у нижній іоносфері та геомагнітному полі, які супроводжували потужний вибух у м. Бейрут 4 серпня 2020 р. Для спостережень за можливою реакцією навколоземного середовища на вибух використовувалися комплекс похилого зондування іоносфери та магнітометр-флюксметр. За допомогою радіотехнічного комплексу похилого зондування нижньої іоносфери виявлено збільшення фази іоносферної хвилі до 5,3<$E symbol Р> та амплітуди сигналу до 3,3 %, викликані збуренням концентрації електронів приблизно на 3 %. Якщо це збільшення було викликане вибухом, швидкість поширення збурень дорівнювала 3 км/с. За допомогою магнітометра-флюксметра виявлено зміни характеру варіацій рівня геомагнітного поля через 5 і 79 хв після вибуху. Якщо ці варіації пов'язані з вибухом, то швидкості поширення збурень могли становити десятки та більше кілометрів за секунду, а також 490 м/с. Більшу швидкість мають МГД-хвилі, а меншу - акустико-гравітаційні хвилі.

• Чорногор Леонід Феоктистович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"