За даними спектрофотометричних вимірювань Юпітера і Сатурна, отриманими у 2014 - 2017 рр. за допомогою ешеле-спектрометра, оснащеного ПЗЗ-приймачем і встановленого в кассегренівському фокусі 2-м телескопа Шамахинської астрофізичної обсерваторії ім. Н. Тусі Національної академії наук Азербайджану, вивчено слабкі квадрупольні лінії молекулярного водню смуги H2(4-0) у видимій області спектра зі спектральним розділенням R = 14000 і R = 56000. По лініях смуги H2(4-0) S(0) і S(1) було обчислено значення тиску на рівнях їх формування, обертальна температура, вміст молекулярного вод ню в надхмарній атмосфері, кількість поглинального газу, що припадає на середню довжину вільного пробігу фотонів між двома актами розсіяння у хмаровому шарі, питомого вмісту газу на одиницю довжини вільного пробігу в різних частинах диска Юпітера і Сатурна. Необхідно було слідкувати за змінами відношення S4(2)/S4(0) по диску Юпітера і Сатурна у просторі та часі. По вимірюваннях у 2016 г. отримано значення відношення W(0)/W(2) = 3,5 +- 0,6 для Юпітера і W(0)/W(2) >> 2,5 +- 0,4 для Сатурна; в цілому Велика Червона Пляма має середню температуру приблизно 124 +- 6 К.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"