комплексно проаналізовано організаційні засади жіночих монас¬тирів ЧСВВ у Східній Галичині наприкінці XIX - першій половині XX ст., їхнє ста¬новлення, структуру та розвиток. Розкрито зміст і значення ключових реформ монастирів сестер-василіанок. Досліджено основні напрями діяльності сестер ЧСВВ окресленого періоду. Висвітлено роль чернечих осередків у творенні системи освіти, розвитку при¬ватного шкільництва, духовному вихованні та формуванні морально-етичних пріоритетів української молоді. З'ясовано, що діяльність сестер ЧСВВ була важ¬ливим засобом християнського і водночас національного виховання українства. Значною частиною пропонованого видання є публікація документів та світлин з історії сестер-василіанок. . ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 15 1.1. Історіографічний огляд 15 1.2. Джерельна база 28 1.3. Методологічні засади .f?.. 39 РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ МОНАСТИРІВ СЕСТЕР ЧСВВ У СХІДНІЙ ГАЛИЧИНІ 61 2.1. Йосифінські реформи та їхній вплив на жіночі унійні обителі 65 2.2. Монастирі сестер-василіанок у XIX ст. 73 2.3. Реформа сестер ЧСВВ 1897-1909 рр 81 2.4. Перша світова війна та її вплив на жіночі обителі 93 2.5. Організаційна структура монастирів сестер ЧСВВ у міжвоєнний період XX ст. 99 2.5.1. Капітули сестер-василіанок (1923 р., 1931 р.) 104 2.5.2. Апостольські візитації монастирів о. Йосифом Схрейверсом і о. Йосифом Бароном (1933-1935 рр.] 110 РОЗДІЛ 3. БОГОСЛОВСЬКО-РЕЛІГІЙНА І ПЕДАГОГІЧНО- ВИХОВНА ПРАЦЯ 133 3.1. Богословсько-релігійна діяльність 133 3.2. Початкові, середні й фахові школи 147 3.3. Українська приватна дівоча гімназія у Львові (1906-1939 рр.) 163 3.4. Учительські семінарії 174 ВСТУП В історії України чернечі осередки стали центрами духовнос¬ті, освіти, культури. Вони сприяли збереженню та збагаченню іс¬торичних і духовних цінностей. Упродовж століть василіанське чернецтво було важливою складовою релігійного життя у Східній Галичині, оскільки їхні монастирі були першими та єдиними мо- нашими осередками УГКЦ. Програма діяльності ґрунтувалася на християнських засадах і була спрямована на культурне виховання нації, піднесення рівня освіти. Тому вивчення досвіду їх функціо¬нування актуальне і сьогодні, оскільки пріоритети розвитку освіт¬ньої галузі в українському суспільстві є визначальними. Чин* Святого Василія Великого (далі - ЧСВВ] - це міжнародний Чин Папського права Східної Католицької Церкви, історичні вито¬ки якого сягають перших століть християнства. Дотримуючись вчення свого засновника, св. отця Василія Великого, наслідуючи приклад св. матері Макрини, сестри-василіанки живуть у спільноті взаємної допомоги та любови. Харизмою Чину є прослава Бога через молитву й активне служіння ближньому. Наприкінці XIX - у першій половині XX ст. богословсько-релігійна, педагогічно-виховна та соціальна діяльність сестер ЧСВВ була най¬більш активною. Сповідуючи християнські морально-етичні засади, черниці своїм служінням сприяли піднесенню духовного й освітнього рівня української нації. Варто зауважити, що отці ЧСВВ і сестри-василіанки - це юридично дві різні спільноти й незалежні структури, які в духовно-суспільній праці служать Церкві й народові. Між ними є певні відмінності, що, на¬самперед, стосуються історії розвитку й діяльності впродовж їхнього існування. Вивчення досвіду сестер-василіанок становить науковий інте¬рес не тільки для історика релігійних студій, а й служить об’єктом * Чин - це спільнота, заснована компетентною церковною владою (Кан. 412, § 1-§ 2; Кан. 413; Кан. 504, § 1 ККСЦ. Рим: В-во 00. Василіян, 1993]; синонімічний термін чину - орден (Релігієзнавчий словник / за ред. А. Колодного і Б. Лобо- вика. Київ: Четверта хвиля, 1996. С. 52]. культурологічних, релігієзнавчих, педагогічних досліджень учених. Аналіз діяльності монастирів дає можливість, з одного боку, розкри¬ти історичні обставини та особливості становлення і практичного досвіду сестер ЧСВВ у кінці XIX - першій половині XX ст., з іншого - продемонструвати важливість функціонування власне Чину. Історію чоловічих василіанських монастирів досліджено досить де¬тально, водночас діяльність сестер-василіанок залишилася поза ува¬гою науковців. Особливо потребує комплексного вивчення роль чер¬ниць у творенні педагогічно-виховної системи кінця XIX - першої половини XX ст., зокрема в розвитку приватного шкільництва та духовно-морального виховання молодого покоління у Галичині. У монографії аналізуємо діяльність сестер ЧСВВ у Східній Гали¬чині окресленого періоду, виконуючи такі основні завдання: • з'ясувати рівень висвітлення проблеми в історіографії, дослі¬дити джерельну базу та методологічні принципи; • проаналізувати організаційні засади монастирів сестер ЧСВВ означеного періоду, їхнє становлення, структуру і розвиток; • розкрити зміст ключових реформ сестер-василіанок, їхній вплив на життя черниць; • виокремити основні напрями діяльності сестер ЧСВВ напри¬кінці XIX - у першій половині XX ст.; • висвітлити роль чернечих обителей у розвитку освіти і духов¬ному вихованні української молоді. * Об'єкт дослідження - функціонування ГКЦ у Східній Галичині в окреслений період. Предметом дослідження є особливості діяльності сестер ЧСВВ та їхня роль у творенні системи освіти, розвитку приватного шкіль¬ництва, духовному вихованні й формуванні морально-етичних прі¬оритетів української молоді Східної Галичини означеного періоду. Хронологічні рамки праці охоплюють часовий відтинок кінця XIX - першої половини XX ст. Нижня хронологічна межа досліджен¬ня пов'язана з проведенням у 1897-1909 рр. реформи сестер-васи- ліанок галицькими митрополитами Сильвестром Сембратовичем та Андреєм Шептицьким. Оновлені після реформи жіночі черне¬чі обителі посідали важливе місце в духовному житті населення Східної Галичини й активно проводили богословсько-релігійну, педагогічно-виховну і соціальну діяльність. Ґрунтовно проаналі¬ зувати історію жіночих монастирів ЧСВВ у Східній Галичині кінця XIX - першої половини XX ст. можливо тільки в контексті суспіль¬но-політичного та церковного життя регіону. Верхня межа визна¬чається завершенням Другої світової війни, ліквідацією ГКЦ та її монастирів. Географічні межі окреслюють територію Східної Галичини, що 1772 р., після першого поділу Речі Посполитої, відійшла до Австрійської (з 1867 р. - Австро-Угорської) імперії, а після Вер- сальського договору 28 червня 1919 р. її успадкувала відновлена Річ Посполита. У міжвоєнний період Східна Галичина, поділена на Львівське, Тернопільське і Станиславівське воєводства, була частиною Польської Республіки. Від 17 вересня 1939 р. ці терени захоплено Червоною армією і вони, відповідно до нового облас¬ного адміністративного поділу, увійшли до складу УРСР і СРСР. З червня 1941 р. до жовтня 1944 р. перебували під німецькою оку¬пацією, а з жовтня 1944 р. - знову в складі СРСР. В основу методології дослідження покладено принципи істо¬ризму, наукової об'єктивності, термінологічного, когнітивного та системного підходу до вивчення історичних і культурних явищ у процесі розвитку і взаємозв’язку. У праці використано методи ак¬туалізації, історіографічного аналізу і синтезу, проблемно-хроно- логічний, біографічний, аналітичний, діахронний, герменевтич- ний, статистичний. Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що на ос¬нові різноманітних джерел та літератури: • розкрито історичні обставини, суспільно-політичні, церков¬но-релігійні передумови розгортання освітньо-виховної і соціаль¬ної праці сестер-василіанок; • проаналізовано провідні напрями діяльності монастирів сестер ЧСВВ кінця XIX - першої половини XX ст. у Східній Галичині; • досліджено специфіку розвитку чернечого життя наприкінці XVIII—XIX ст.; з’ясовано, що найвагоміше значення мали Йосифінські реформи (1780-1790 рр.), які спричинили активізацію педагогіч- но-виховної та соціальної праці черниць; • встановлено, що реформа монастирів, проведена 1897-1909 рр. митрополитами С. Сембратовичем та А. Шептицьким, зумовила трансформаційні процеси в структурі й організаційних засадах функ¬ ціонування монастирів сестер ЧСВВ та посилення їхнього впливу на культурний і духовний розвиток українства Східної Галичини; • визначено роль жіночих василіанських монастирів як осеред¬ків поширення освіти, розвитку духовності й морально-етичних засад християнства серед дітей і молоді у Східній Галичині; • вивчено специфіку служіння сестер ЧСВВ в умовах Другої світо¬вої війни й до часу ліквідації ГКЦ. З'ясовано і поглиблено: • зміст навчальних програм та особливостей удосконалення педа¬гогічної майстерності черниць; • дані про динаміку кількості учнів, котрі здобували освіту в на¬вчальних закладах під опікою сестер ЧСВВ, конкретизовано їхній соціальний стан та суспільну належність; • знання про механізм реалізації збільшення кількості класів у народ¬них і виділових школах, а також заснування інших типів навчально-вихов- них закладів: сиротинців, фахових шкіл, учительських семінарій, гім¬назій, інтернатів, захоронок (дошкільних навчальних закладів); • висновки вітчизняних учених щодо важливості місії сестер ЧСВВ у розвитку приватного шкільництва, духовному вихованні й просвіті української молоді. Практичне значення дослідження полягає в тому, що зібраний фактичний матеріал, теоретичні положення, висновки й узагаль¬нення можуть стати основою для подальших наукових розвідок і навчальних посібників з історії України, історії культури, історії Церкви, зокрема історії УГКЦ та чернецтва ЧСВВ, підготовки лек¬ційних курсів з аналогічної тематики. *- Наукова праця прислужиться для експозицій у музеях відповід¬ного профілю, а також може бути цікавою для широкої громадськос¬ті, усіх небайдужих до вивчення історії краю, ЧСВВ і Церкви. Історія монашества, зокрема ЧСВВ, стала темою моїх наукових студій ще під час навчання на історичному факультеті Тернопільського націо¬нального педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Завдяки цьому була написана магістерська робота, присвячена діяльності ЧСВВ в Галичині. Вивчаючи історію чернецтва, я глибше зацікавилася освіт- ньо-виховною і соціальною діяльністю сестер-василіанок. Під науковим керівництвом професора Івана Степановича Зуляка в березні 2021 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Діяльність сестер ЧСВВ у Східній Галичині наприкінці XIX - у першій половині XX століть».

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"