Зазначено, що поняття особи іноземця та особи без громадянства можна розглядати у двох аспектах - соціальному та правовому. Дослідження та розуміння сутності правового та соціального статусу іноземців та осіб без визначеного громадянства надає змогу з'ясувати їхнє місце та роль у суспільстві та кожній демократичній державі як її членів. Роз'яснюється правовий статус і взаємозв'язок із громадянством іншої держави, зміст та особисте їх право на працю згідно з чинним законодавством національного та міжнародного законодавства, засоби правового захисту та це право. Конституцією України 1996 р. встановлено, що іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, користуються тими ж правами і свободами та несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, крім випадків, передбачених Конституцією України 1996 р., законами або міжнародно-правовими договорами України. Їм може бути надано притулок у встановленому законом порядку; поки що правовий статус іноземців, апатридів (осіб без визначеного громадянства) та біженців урегульовано нещодавнім національним законодавством України. Проаналізовано чинне українське законодавство про правовий статус іноземців, виділено переваги та недоліки, можливості, виклики та загрози. Автор поділяє пропозиції академічної спільноти і щодо кодифікації чинного законодавства про статус іноземців в Україні шляхом прийняття єдиного кодифікованого акта. Дивлячись у майбутнє, розглянуто окремі пропозиції щодо вдосконалення базового національного законодавства відповідно до вимог Європейського Союзу (ЄС) (маючи на увазі не лише Угоду про асоціацію між ЄС та Україною, а й поточну комунікацію у 2022 р. щодо прискореного вступу України до ЄС).

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"