Ремобілізація резервних водорозчинних вуглеводів (ВРВ) стебла є важливим джерелом асимілятів для наливання зерна. Динаміку накопичення й ремобілізації ВРВ в окремих сегментах стебла за оптимальних умов зволоження та впливу короткочасної посухи досліджували на рослинах озимої м'якої пшениці (Triticum aestivum L.) сортів Подолянка (посухостійкий, екологічно пластичний), Астарта (високоврожайний) і Наталка (чутливий до посухи, високо-білковий) в умовах вегетаційного досліду. Посуху тривалістю 7 діб за вологості грунту 30 % повної вологоємності (ПВ) створювали обмеженням поливу у фазу цвітіння (ВВСН61 - 69) за вологості грунту в контрольному варіанті 60 - 70 % ПВ. Питомий вміст ВРВ у сухій речовині та валову кількість (добуток питомого вмісту на масу) в частинах стебла головного пагона визначали впродовж періоду репродуктивного розвитку й у фазу повної стиглості разом з обліком зернової продуктивності. Стебло розділяли на частини, почавши згори: верхнє міжвузля, друге, об'єднані третє, четверте і п'яте (нижні) міжвузля та об'єднані листкові піхви. Кількість ремобілізованих ВРВ оцінювали за різницею їх максимальної валової кількості й залишкової у фазу повної стиглості. Встановлено, що сорт Подолянка накопичував більше ВРВ, ніж сорти Наталка та Астарта як за умов оптимального, так і обмеженого поливу. За оптимальних умов основна маса запасних ВРВ накопичувалася в стеблі після початку цвітіння впродовж 17 діб. Посуха суттєво зменшувала загальну кількість депонованих ВРВ у стеблі, хоча на початку стресу підвищувала їх питомий вміст, пришвидшувала ремобілізацію і скорочувала період накопичення ВРВ у сортів Астарта і Наталка до 8-ї доби після початку цвітіння. У сорту Подолянка часові характеристики динаміки ВРВ у сегментах стебла за дії посухи не змінювалися. В об'єднаній вибірці варіантів кількість депонованих ВРВ у стеблі тісно позитивно корелювала з інтенсивністю фотосинтезу (r = 0,917), проте за оптимального поливу підвищене накопичення ВРВ у сорту Подолянка не було пов'язано з вищою активністю фотосинтезу. Найвищі рівні питомого вмісту і найбільші частки депонованих і ремобілізованих ВРВ за обох режимів поливу виявлено в другому й нижніх міжвузлях. Вмісти ВРВ у цих міжвузлях найтісніше позитивно корелювали з масою зерна з рослини (r = 0,534 - 0,693) і масою 1000 зернин (r = 0,778 - 0,897), що надає підставу вважати їх найбільш репрезентативними для оцінювання депонувальної ємності стебла.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Тарасюк Михайло Вікторович (економічні науки)
• Стасик Олег Остапович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"