Мета роботи - окреслити соціально-комунікативні передумови впливу особистості на отримання строгого наукового знання. Теоретичний базис. Комунікативні засади діяльності особистості загалом і функціонування її свідомості зокрема було закладено філософією Едмунда Гуссерля, передусім завдяки введенню ним понять "інтерсуб'єктивність" і "життєвий світ". із цих позицій здійснено спроби осмислити дискусію Карла Поппера й Томаса Куна щодо ролі особистості в науці, зокрема, поняття "нормального вченого" як учасника життєвого світу науковців, які підтримують особливі інтерсуб'єктивні норми відтворення цього життєвого світу завдяки науковій комунікації. Поняття "комунікативного розуму", корельоване з філософією Юргена Габермаса, якнайкраще виражає раціонально-аргументативні засади досягнення консенсусу в науці. Наукова новизна. Соціальна антропологія розкриває конститутивну значущість командної роботи в науці як способу досягнення строгого наукового знання. Соціальна феноменологія конкретизує це, акцентуючи на необхідності постійного вдосконалення правил здійснення цієї комунікації. Верифікація наукових знань фактами жорстко детермінована дотриманням визнаних спільнотою вчених інструментів досягнення такої верифікації, зокрема - конвенційної згоди всередині певної спільноти вчених щодо мови науки, за допомогою якої здійснюють опис верифікації, фальсифікації та інших процедур упорядкування наукових знань у систему. Висновки: верифікація отриманого наукового знання критично залежить від формулювання, поширення й дотримання певних інституційних правил наукової комунікації. Це стосується, зокрема, конвенційно визнаних правил верифікації наукових знань емпіричними фактами: виявляти, перевіряти, упорядковувати та оцінювати емпіричні факти має не ізольований учений, а спільнота вчених, які організовано виконують наукові дослідження. Командна наукова робота є особливим випадком колективної дії, яку вирізняє високий рівень рефлексії й застосування критичного розуму на комунікативних засадах. Зокрема, легітимація отриманих наукових знань відбувається в процесі здійснення наукового дослідження завдяки дотриманню процедурних правил і ретельній роботі з емпіричними фактами.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"