Висвітлено специфіку державно-церковних і суспільно-релігійних процесів в умовах відкритої повномасштабної воєнної агресії росії проти України. З'ясовано особливості структури й основні тенденції розвитку релігійної мережі в контексті війни. Проаналізовано політико-правові механізми системної протидії підривній антиукраїнській діяльності УПЦ МП в національному просторі, а також динаміку сприйняття й оцінки громадянами України діяльності УПЦ МП. Показано, як політичний істеблішмент росії через УПЦ МП впливає на українське суспільство в період війни. Акцентовано на загрозах національній безпеці України з боку УПЦ МП, серед яких: співпраця з окупаційним режимом у Криму й на інших тимчасово окупованих українських територіях, підтримка російського тероризму, політичного шантажу та експансії "руского міра" в українському гуманітарному та політичному просторі, що є детонатором внутрішньосуспільної напруги, загрозою єдності українського суспільства, генерує релігійну ворожнечу, дискредитує державну владу та Українську державу загалом. Зазначено, що йдеться про масові факти порушеннях свободи совісті та свободи релігії на тимчасово окупованих українських територіях. Розроблено інноваційні підходи щодо можливостей децентралізації державної політики стосовно свободи совісті та свободи релігії в Україні. Сформульовано пропозиції для реалізації державної політики у сфері свободи совісті та свободи релігії задля зміцнення національної безпеки та захисту національних інтересів Української держави.

• Здіорук Сергій Іванович (історичні науки)
• Токман Володимир Валерійович (філософські науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"