Сучасна кризова ситуація пов'язана з тенденцією до ліквідації філософського підгрунтя вищої освіти, класичного університету, місія якого полягає у формуванні певного типу держави, культури, людини. Філософія й гуманітарні науки загалом відіграли важливу роль у формуванні сучасного уявлення про людину. У контексті розширення інформаційного суспільства й розвитку новітніх технологій (біотехнологій, штучного інтелекту), що стимулює світовий ринок, актуалізується проблема засад суспільного й особистого виміру людини, її здатності свідомо обирати своє власне життя. Мета статті - проблематизація перспектив розвитку філософії в сучасному університеті, її значущості у формуванні сучасної людини з певним рівнем самоусвідомлення. Для досягнення мети передбачено надати характеристику сучасного суспільства, пов'язаних із ним тенденцій у гуманітаристиці, визначити ситуацію в університетській освіті й схарактеризувати той тип людини чи постлюдини, який вона переважно продукує. Теоретичний базис. Підгрунтя статті становить соціокультурна антропологія. Наукова новизна. Тенденції в суспільстві й освіті, визначені взаємозв'язком держави, освіти й ринку, відображають ситуацію постлюдини чи транслюдини, яка характеризується створенням номадичного суб'єкта з номадичним мисленням. Криза модерного й класичного університету як інституції, що конституювала модерну людину, пов'язана зі швидким розвитком технологій, розширенням інформаційного суспільства, орієнтацією на економіку знань, яка підпорядковує університет ринку, вимагаючи формувати людину, що відповідає ринковій доцільності. Проте в сучасному світі реалізація пріоритетів свободи, запобігання проявам несвободи, уміння критично осмислювати інформацію, розрізняти істину й неправду мають велике значення. Формування цього залежить від системи освіти. Однак ситуацію у вищій освіті визначає панування технонаукового розуміння й освоєння світу, пріоритети господарства й економічної рентабельності, прибутку. За таких умов гуманітарні науки й філософія, у пошуках способів і засобів власного виживання, ризикують перетворитися на своєрідну технософістику, що продукує різні образи, які можна більш-менш успішно продавати на ринку, відтворюючи певну фігуру людини-споживача й людини-трансформера, що підкорюється ситуації постправди, навіть постає як об'єкт трансформації ідеологією чи пропагандою. Висновки: відтак важливим є формування людини, здатної до критичного осмислення підстав свого вибору, що може забезпечити філософія, в основу якої покладено саме пошук істини. В умовах технологічного розвитку, з огляду на досягнення штучного інтелекту, новітніх мережевих ресурсів, важливими в освіті є не лише подолання орієнтації на професійну фрагментарність і перевірку сталих знань, але й безпосереднє живе спілкування на засадах критичного мислення, що складає основу процесу культивування людини філософією.

 Наукова періодика України 

---

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"