Мета роботи - осмислення філософських підвалин поширення та легітимації ідеї Self -made-manу світоглядних трансформаціях XVII століття. Теоретичний базис. Основоположними для дослідження стали історичний та компаративний методи. Дослідження базується на творчій спадщині Р. Декарта, Т. Гоббса, Дж. Локка, а також роботах сучасних дослідників. Наукова новизна. Аналіз показує, що ідея Self-made-man, яка зароджується ще в античному світі й поступово поширюється в християнському Середньовіччі, набуває потужного поштовху у філософських та морально-правових метаморфозах XVII століття, які теоретично обгрунтували й радикально прискорили перехід від містичного до раціонального, від теоцентричного до антропоцентричного світобачення і, як наслідок, до визнання інтелектуальної автономії індивіда та свободи його волі, появи конструкту природних прав людини, вимог віротерпимості та свободи совісті, урешті-решт, до принципу покладання на власні сили та особистої відповідальності індивіда за власну долю. Саме ці ідеї у взаємодії з ідеями пуританізму стали теоретичним підгрунтям формування поглядів Б. Франкліна та відповідного культурного коду. Висновки: філософія XVII століття, заклавши підвалини нової - суб'єктно-центричної - метафізики, а також філософсько-правові засади ліберальної ідеології, забезпечила філософську та морально-правову легітимацію до того спорадичних спроб людини вирватися за межі потрійного кола фаталізму, патерналізму та конформізму до раціонально фундованої і постійно зростаючої орієнтації індивіда на активне самовизначення (self-determination) та самореалізацію (self-realization), покладання на самого себе (self-reliance) та персональну відповідальність (personal responsibility) за власну долю як ключові принципи концепту Self-made-man.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"