Здійснено студіюванню історії виникнення та шляхів утвердження назв страв, напоїв і харчових виробів в українській мові та в мовах інших слов'янських народів. Серед них розглянуто назви асоціативні (за кольором, за продукцією, за способом приготування тощо), запозичені, адаптовані та ін. Разом із тим, мова є складною системою, окремі елементи якої постійно перебувають у русі, розвитку, трансформації, тобто мова є живим організмом, який формується, розвивається, змінюється, удосконалюється, переінакшується упродовж усього існування народу як етнічної спільноти, але деякі норми у ній є сталими і незмінюваними крізь віки. Розрізняють у мові питомі рідні, запозичені та адаптовані слова. У кожної страви будь-якої кухні є своє місце (регіон) виникнення і своя історія, що впливає на їхню номінативність, тобто назви їжі (продуктів харчування, кулінарних виробів, різноманітних страв та напоїв) відображають процес розвитку і становлення побутової культури кожного народу загалом, зокрема харчового її сегменту. Вказують вони також на міжнаціональні стосунки: торгові, культурні, політичні, соціальні та інші зв’язки між народами-сусідами.

• Віват Ганна Іванівна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"