Мета роботи - створення біметалевого матеріалу з підвищеними механічними та експлуатаційними властивостями методом прокатування асиметричних пакетів. За попередніми результатами досліджень структури та властивостей були вибрані оптимальні склади основи та плакувального шару біметалевої заготовки з найменшою різницею коефіцієнтів термічного розширення. За допомогою асиметричного прокатування пакетів основи - сталь 14Х17Н13КМБч + плакувального шару - сталь 03Х17Н3Г9МБДЮч виготовлено біметалеву заготовку, яка мала низькі напруження в зварному шві та зоні термічного впливу, на відміну від пакету 14Х17Н13КМБч+10ХФТБч. Тому в процесі магнієтермічного виробництва губчастого титану на зразках біметалу не спостерігали жолоблення та термічних тріщин. Натікання нікелю в губчастий титан з поверхні плакувального шару в процесі відновлення не перевищувало 0,004 % мас. в перших п'яти блоках титану з початку експлуатації. Методи дослідження. Металографічний, дюрометричний, дилатометричний. Отримані результати. За допомогою дилатометричного дослідження були отримані коефіцієнти теплового розширення зразків сталей основи - 14Х17Н13КМБч, та сталей плакувального шару - 10ХФТБч та 03Х17Н3Г9МБДЮч. В результаті досліджень близьких до виробничих умов отримано біметалеву заготівлю, яка не піддається жолобленню, є тріщиностійкою та не спричиняє натікання нікелю у титанову губку. Наукова новизна. На основі експериментальних даних встановлений розвиток руйнування внутрішньої поверхні реакторів магнієтермічного процесу отримання губчастого титану, яка зазнає дії температури, механічного навантаження і періодичного контакту з тетрахлоридом титану, рідким магнієм та хлоридом магнію, що призводить до жолоблення, появи тріщин реактору та натікання нікелю в титанову губку. Показано, що для усунення цих небажаних явищ необхідно застосовувати біметалевий матеріал різного хімічного складу з близькими структурою та фізико-механічними властивостями: коефіцієнту термічного розширення, твердості та границі міцності. Практична цінність. На підставі результатів досліджень розроблено хімічний склад основи - сталь 14Х17Н13КМБч, плакувального шару - сталь 03Х17Н3Г9МБДЮч та режим гарячої деформації, що дозволило отримати необхідні структуру, фізико-механічні та службові властивості.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Міщенко Валерій Григорович (технічні науки)
• Бєліков Сергій Борисович (технічні науки)
• Корнієнко Вячеслав Васильович (історичні науки)
• Корнієнко Вікторія Володимирівна (психологічні науки)
• Корнієнко Володимир Валерійович (юридичні науки)
• Корнієнко Василь Володимирович (юридичні науки)
• Корнієнко Віта Вікторівна (педагогічні науки)
• Корнієнко Владислав Вікторович (1963–) (мистецтвознавство)
• Корнієнко Валерій Васильович (історичні науки)
• Корнієнко Вадим Валерійович (військові науки)
• Корнієнко Володимир Володимирович (технічні науки)
• Корнієнко Володимир Вікторович (технічні науки)
• Харченко Алла Олександрівна (економічні науки)
• Харченко Андрій Олександрович (технічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"