Анестезіологічне забезпечення трансабдомінальної та екстраабдомінальної ендовідеохірургічної герніопластики має враховувати особливості технологій ендовідеохірургічного втручання (ЕВХВ): використання карбоксиперитонеуму, специфічні "круті" положення тіла на операційному столі, нерідко більша тривалість операції. Будучи розчинною кислотою, СО2 викликає гіперкапнію, гіперкарбію та ацидоз, які анестезіолог повинен компенсувати гіпервентиляцією. Отже, розробка стратегії зниження гіперкапнії при трансабдомінальній і екстраабдомінальній ендовідеохірургічній герніопластиці є актуальною. Мета роботи - вивчити можливість корекції гіперкапнії при трансабдомінальних і екстраабдомінальних ендовідеохірургічних герніопластиках. Досліджено 139 чоловіків, яким проводилися ЕВХВ у зв'язку з грижами передньої черевної стінки й паховими грижами. Вік хворих становив 34 - 76 років, функціональний клас тяжкості стану за ASA - II - IV. У групу I (n = 72) увійшли пацієнти, яким проводилася трансабдомінальна преперитонеальна герніопластика. У групу II (n = 67) - пацієнти, яким було проведено тотальну екстраперитонеальну герніопластику. Тривалість операції становила 2 - 2,5 год. Загальне знеболювання з використанням інгаляційного анестетика севофлюрану й наркотичного анальгетика фентанілу в умовах низькопотокової штучної вентиляції легень. Здійснено моніторинг інтраперитонеального й екстраперитонеального тиску, CI, DO2, VO2, O2ER, TV, PaCO2, PetCO2, pH. Встановлено, що при підвищенні інтраабдомінального й екстраперитонеального тиску під час оперативного втручання зростала концентрація СО2 як в артеріальній крові, так і в суміші, що видихається. З негативних ефектів гіперкапнії на особливу увагу заслуговує респіраторний, а надалі - змішаний ацидоз. Розроблена програма періопераційного менеджменту усунення гіперкапнії та її наслідків. Для цього застосовувалися безпечне збільшення дихального об'єму й частоти дихання, підвищення позитивного тиску наприкінці видиху, зміни співвідношення вдиху/видиху з 2:1 на 1:1. Незважаючи на всі заходи, повної компенсації процесів, що відбуваються, досягти не вдалося. Висновки: в обох групах під час операції підвищувалися TV, PaCO2, etCO2. Однак підвищення PetСО2, PaCO2 у групі I розвивалося лише через 1,5 год після початку операції, не було критичним і легко коригувалося протягом операції. У групі II підвищення PetСО2, PaCO2, що вимагають ретельної корекції, наставало вже через 30 хв після створення екстраперитонеального тиску. Розроблена програма періопераційного менеджменту усунення гіперкапнії та її наслідків.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Денисенко Анатолій Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"