Черній В. І. Персоніфікований енергомоніторинг та можливості його використання в періопераційному менеджменті в пацієнтів із грижею стравохідного отвору діафрагми / В. І. Черній, А. І. Денисенко // Медицина невідклад. станів. - 2022. - 18, № 5. - С. 5-11. - Бібліогр.: 15 назв. - укp.Актуальним є вивчення періопераційних змін метаболізму в пацієнтів при лапароскопічних хірургічних втручаннях у зв'язку з грижею стравохідного отвору діафрагми (ГСОД). Мета дослідження - вивчити використання персоніфікованого енергомоніторингу пацієнтів із ГСОД та оцінити його можливості в періопераційному менеджменті. Проспективне нерандомізоване дослідження: 132 пацієнти віком 32 - 77 років (чоловіків - 64, жінок - 68), яким проводилися лапароскопічні оперативні втручання, у зв'язку із ГСОД. Передопераційний ризик ASA II - III. Загальне знеболювання з використанням інгаляційного анестетика севофлюрану та наркотичного анальгетика фентанілу в умовах низькопотокової штучної вентиляції легенів. Операційний моніторинг був доповнений використанням непрямої калориметрії. У групі I (n = 66) визначався поточний метаболізм (ПМ) та базальний метаболізм (БМ) на фоні стандартної інтенсивної терапії. У групі II (n = 66) додатково визначався цільовий метаболізм (ЦМ) та ступінь порушення метаболізму (СПМ = x 100 %), а інтенсивна терапія доповнена додатковою інфузійною терапією та глюкокортикоїдами з урахуванням ПМ, ЦМ та СПМ. Вихідні показники ПМ були без порушення і значно перевищували БМ (у групі I - на 30 %, у групі II - на 29 %). На етапі зворотного положення Тренделенбурга, пневмоперитонеуму та початку операції в пацієнтів були суттєві порушення ПМ зі зниженням до БМ. У пацієнтів групи I повільне відновлення ПМ, який на момент пробудження був на 8,2 % нижчим від вихідного (p << 0,05). У пацієнтів групи II на фоні посиленої інфузійної терапії та введення глюкокортикоїдів відновлення ПМ було більш інтенсивним зі зниженням СМП до безпечного рівня (5,4 +- 2,7 %), а ПМ - до вихідних значень (p << 0,05). Пацієнти групи II швидше пробуджувалися та переводилися в палату, а нудота і блювання в них були в 2,2 раза рідшими, ніж у групі I (p << 0,05). Післяопераційний біль за ВАШ через 6 та 12 годин після пробудження у групі II був нижчим на 29 та 35,5 %, ніж у групі I (p << 0,05). Висновки: персоніфікований періопераційний енергомоніторинг робить більш безпечним проведення хірургічних втручань у пацієнтів із ГСОД. Додаткове визначення цільового метаболізму та ступеня порушення метаболізму дозволяє ефективніше будувати періопераційну інтенсивну терапію.
Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ
Повний текст Наукова періодика України Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) ![](/irbis_nbuv/images/info.png) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|