Впровадження в медичну і ветеринарну практику нових вітчизняних високоефективних і безпечних лікарських засобів - надважливе задання сучасної фармацевтичної науки. Продовження пошуку та здійснення досліджень з доведення біологічної активності похідних 1,2,4-тріазолу є перспективними напрямами у цій галузі. Відомо, що такі похідні 1,2,4-тріазолу, як 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)метил)морфолін і 5-(2-фторфеніл)-4-((4-бромфеніл)іліден)аміно-1,2,4-тріазол-3-тіол мають широкий спектр біологічної активності. Інтерес для наступних грунтовних досліджень становить саме протимікробна та протигрибкова дії. Для впровадження в медичну і ветеринарну практику новостворених лікарських препаратів для лікування грибкових захворювань шкіри тварин потрібні нові дослідження властивостей цих сполук і їхніх сумішей. Мета роботи - визначення показників морфологічного складу крові тварин та окремих біохімічних показників під час використання потенційного препарату з сумішшю двох активних сполук: 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)метил)морфоліну та 5-(2-фторфеніл)-4-((4-бромфеніл)іліден)аміно-1,2,4-тріазол-3-тіолу - в олії насіння розторопші. Матеріал для лабораторних досліджень - сироватка та плазма крові, стабілізована шляхом додавання трилону-Б, тканинний біоптат. Показники визначали у здорових і тварин з експериментальною патологією на третю і десяту добу від початку захворювання за загальноприйнятою методикою. Під час роботи у процесі лікування здійснлено загальні клінічні дослідження та місцеве обстеження гнійних ран, а також аналіз зразків крові, що взяті від кожної вівці дослідної та контрольної груп. Гнійно-запальний процес спричиняли травмуванням м'яких тканин у ділянці крупа з лівого боку за допомогою спеціально виготовленого шаблону з наступним пошкодженням м'язової тканини ангіотриптором та імплантацією культур аеробно-анаеробної хірургічної інфекції, взятих із підстилки. Утворені рани були завдовжки 10 см, завширшки - 1 см, глибина - 2 см. Через 24 години після індукції експериментального гнійного запалення в овець виявляли характерні клінічні ознаки: загальний стан усіх 12 тварин дещо пригнічений, але апетит нормальний; температура тіла - 38,6 - 40,3 <$E symbol Р>C, пульс - 76 - 82 уд./хв, частота дихальних рухів - 16 - 18 за хвилину; частота скорочень рубця - 3 - 6 разів за 2 хвилини. Під час обстеження виявили незначний набряк у ділянці рани та її країв, на її поверхні - мала кількість серозно-кров'янистого ексудату. На 3 добу в усіх 12 овець визначили максимальну маніфестацію клінічних ознак гострого гнійного запалення: загальний стан пригнічений, часткова втрата апетиту, загальна температура - 40,4 - 40,8 <$E symbol Р>C, пульс - 75 - 82 уд./хв, частота дихальних рухів - 18 - 22 за хвилину; частота скорочень рубця - 3 - 6 разів за 2 хвилини. Видимі слизові оболонки - блідо-рожевого кольору, під час натискання в ділянці рани спостерігали виділення серозно-гнійного ексудату. Висновки: потенційний препарат із двома сполуками: 4-((5-(децилтіо)-4-метил-4Н-1,2,4-тріазол-3-іл)метил)морфоліном і 5-(2-фторфеніл)-4-((4-бромфеніл)іліден)аміно-1,2,4-тріазол-3-тіолом - має виражені фармакокінетичні параметри та є біодоступним.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Оглобліна Мирослава Володимирівна (медичні науки)
• Бушуєва Ірина Василівна (економічні науки)
• Бушуєва Інна Володимирівна (фармацевтичні науки)
• Парченко Володимир Володимирович (фармацевтичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"