Мета роботи - виявити фактори ризику та особливості клінічного перебігу різних форм ішемічної хвороби серця в жителів гір і рівнин Карпатського регіону та оцінити ефективність і обсяг медичної допомоги цим хворим. У дослідження було залучено 296 осіб, з яких 105 мешканців гірських населених пунктів та 191 житель рівнинних населених пунктів. У пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда з елевацією та без елевації сегмента ST, оцінювали стан надання медичної допомоги. При обстеженні пацієнтів використовували загальноклінічні методи, оцінювали антропометричні дані, визначали загальний серцево-судинний ризик та серцево-судинний ризик за шкалою SCORE, вимірювали офісний артеріальний тиск, реєстрували ЕКГ, досліджували показники ліпідного обміну. У частини пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) оцінювали показники жирнокислотного складу плазми крові - з використанням методу газової хроматографії. У дослідженні порівняли дві групи пацієнтів: група 1 - хворі з ІХС, що проживають у гірській місцевості (n = 54); група 2 - хворі з ІХС, що проживають у рівнинній місцевості (n = 62). При порівнянні жирнокислотного складу плазми крові виявлено суттєві відмінності між мешканцями рівнинних та гірських населених пунктів. Гірські мешканці порівняно з жителями рівнини мали статистично значуще вищі рівні насичених міристинової та стеаринової жирної кислоти, пальмітолеїнової мононенасиченої жирної кислоти та двох <$E omega 6>-поліненасичених жирних кислот (<$E gamma>-ліноленової та дигомо-гамма-ліноленової жирної кислоти); ці відмінності виявлялися в загальній групі порівняння і окремо в підгрупах чоловіків, осіб віком понад 40 років. У мешканців гірських населених пунктів з надлишковою масою тіла чи ожирінням наявність цукрового діабету 2-го типу або артеріальної гіпертензії асоціювалася також з нижчими рівнями <$E omega 3>-докозагексаєнової жирної кислоти. Висновки: вищі рівні міристинової жирної кислоти, <$E omega 6>-андренової та нижчі рівні <$E omega 3>-докозагексаєнової жирної кислоти в горян з ожирінням є ймовірними предикторами виникнення та прогресування коморбідних патологій. При проведенні первинного черезшкірного коронарного втручання смертність хворих з гострим коронарним синдромом не залежить від регіону проживання (гірське, рівнинне населення). Чим далі розташований катетеризаційний центр, тим меншій кількості хворих виконується ургентне первинне черезшкірне коронарне втручання, що пов'язано із запізнілою діагностикою гострого коронарного синдрому, а відповідно і з несвоєчасним транспортуванням населення до катетеризаційної лабораторії. Таким чином, катетеризаційні центри мають бути розташовані максимально наближено, щоб транспортування хворого забирало найменше часу. Жителі гірської зони, із врахуванням обмеженого доступу до медичної допомоги, порівняно з мешканцями рівнинних населених пунктів (стан доріг, комунікаційних зв'язків, віддаленість від районних центрів) потребують регулярних медичних оглядів для зниження ризику виникнення та поліпшення прогнозу пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Рішко Микола Васильович (медичні науки)
• Бичко Михайло Васильович (медичні науки)
• Бичко Марина Вікторівна (педагогічні науки)
• Устич Олена Василівна (медичні науки)
• Кедик Антоніна Володимирівна (медичні науки)
• Куцин Олександр Олександрович (медичні науки)
• Когутич Іван Іванович (юридичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"