За понад 30 років існування в інтервенційній кардіології судинних доступів, а саме проксимального і дистального трансрадіального, та накопичення знань щодо їх переваг і недоліків, досі залишаються питання щодо застосування кожного з них у різних клінічних ситуаціях. Огляд літератури присвячений порівнянню проксимального і дистального трансрадіального судинних доступів. Незважаючи на домінування проксимального трансрадіального доступу у всьому світі, що пов'язано з меншою кількістю ймовірних ускладнень та більшим комфортом для пацієнта порівняно з трансфеморальним, усе більше даних з'являється про переваги саме дистальної пункції променевої артерії. Нерідко ендоваскулярний хірург стикається з неможливістю проведення втручання ще на етапі доступу через такі фактори, як неуспішність пункції, оклюзія променевої артерії, складнощі при проходженні інструментарієм обраним доступом або малий досвід, що далі частіше за все супроводжується зміною доступу на контралатеральну променеву артерію або феморальну пункцію. Досвід вивчення зарубіжної літератури та клінічних досліджень у порівнянні цих двох доступів дали нам можливість згрупувати та проаналізувати отримані дані і зробити висновок щодо доцільності й безпечності того чи іншого артеріального доступу.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Сало Сергій Васильович (медичні науки)
• Левчишина Олена Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"