Проаналізовано образи ромів у творчості Ольги Кобилянської на тлі багатоетнічної ситуації на Буковині, простежується вплив антропологічного трактування ромів як раси на репрезентацію їх в літературі періоду романтизму та другої половини ХIХ ст. Циган як образ "іншого" служить для письменниці матрицею інакшості й функціонує в різних смислових контекстах. Така матриця проєктується на життя гуцулів як дітей природи; співвідноситься з ситуацією перверсивної гендерної, зокрема фемінної, ідентичності; атрибутується як екзотична й орієнтальна расова інакшість. Переймаючи романтичні орієнтальні стереотипи щодо ромів, Кобилянська у відповідності до тодішньої антропології маркує їх расово і географічно, зближує ці образи з українським життям та побутом і не оминає увагою асиміляцію та взаємини українських селян, гуцулів і ромів. Осілі та кочові народи, інсайдери і аутсайдери, "свої" та "чужинці" стають тлом, на якому Кобилянська розгортає драму становлення модерного українства на початку ХХ ст.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"