Проведено аналіз та типологізацію ремарки в прозі В. Стефаника, яку розглянуто у контексті тенденцій трагедизації епосу, що стали домінантними наприкінці XIX - початку XX ст. Мета роботи - дослідження авторської специфіки конструювання драматичної ремарки у новелістиці письменника, окреслення її функції у драматизації оповіді. У цьому світлі ремарка як територія авторського голосу, виявляється структурно-стилістичним елементом прозового тексту, що сприяє театралізації оповіді, є засобом психологічного та емоційного увиразнення, елементом візуалізації основного тексту та сприяє його поліфонічності. У результаті дослідження доведено, що новелістика Стефаника - це унікальна форма театралізованості, в якій ремарці відведена важлива функція. Автор виявляє себе у тексті за допомогою епізованих і ліризованих ремарок, які різною мірою представлені у творах, містять емоційні, психологічні акценти, фіксують невербальну комунікацію, окреслюють мізансцени тощо. Охарактеризовано багатофункціональність і типологічне розмаїття театральної ремарки у прозовому тексті В. Стефаника. Використаний метод аналізу може бути продуктивним для подальшого аналізу прийомів драматизації прозових текстів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Вісич Олександра Андріївна (філологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"