Досліджено організацію племінного виробництва заліза східних слов'ян на українській етнічній території протягом другої половини V - X ст. З'ясовано, що для виробництва заліза анти, склавіни та літописні племена використовували місцеві геологічні руди Карпат, Південного Побужжя, Криворіжжя, але основною сировиною були поширені по території України болотні руди з невисоким вмістом заліза. "Гніздовий" тип забудови поселень був притаманний для всіх союзів племен: антів, склавінів, хорватів, древлян, волинян, сіверян, тиверців, полян, уличів. Кожне плем'я у родових "гніздах" поселень мало свій центр виробництва заліза, який забезпечував поселення племені крицею та залізними виробами. Розвиток видобутку заліза в другій половині 1 тис. в основному базувався на використанні сиродутних горнів - ямних і наземних із шлаковипуском як найбільш продуктивних та відповідних рівню розвитку східних слов'ян. Створено інтегровані карти-схеми пам'яток чорної металургії східних слов'ян і запропоновано варіант розмежування антів і склавінів та союзів літописних племен у другій половині V - X ст.

• Трачук Оксана Василівна (історичні науки)
• Трачук Олексій Васильович (історичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"