Інтенсивність яйцекладки сільськогосподарської птиці характеризує не тільки показник економічної ефективності галузі, але й дію різноманітних чинників, які впливають на реалізацію генетичного потенціалу сучасних високопродуктивних порід, кросів та ліній. До таких чинників належить годівля, яка повинна враховувати кількісне нормування раціонів за певними поживними речовинами корму, а також за їх якісними показниками. Сьогодні на ринку кормів для сільськогосподарських тварин з'являються продукти не лише з високим вмістом протеїну, але й високим коефіцієнтом його засвоюваності. Серед інших, заслуговує на увагу соняшниковий концентрат "Проглот" - новий інноваційний продукт, розроблений фахівцями Дніпровського заводу "Потоки". За інформацією розробників, для його отримання використовують унікальні нанотехнології обробки насіння соняшника - низькотемпературну екстракцію з максимальним видаленням лушпиння. Тобто "Проглот" може бути цінним для використання у годівлі птиці порівняно з високопротеїновим соєвим шротом через відсутність "антипоживних" речовин. Надано результати дослідження, метою якого було з'ясувати продуктивні якості курей-несучок на тлі введення до їх раціону високоперетравного протеїну з високим коефіцієнтом засвоєння. Дослід проведено на курях-несучках породи "Ломан Браун". Птиці контрольної групи згодовували комбікорм, до складу якого входили макуха соєва та соняшниковий шрот (сирий протеїн 17 %), дослідної першої - соєвий шрот та високопротеїновий концентрат "Проглот" (сирий протеїн 17 %), а дослідної другої - лише високопротеїновий концентрат (сирий протеїн 15 %). Встановлено, що введення до складу повнораціонного комбікорму інноваційного продукт "Проглот" не призводить до суттєвих міжгрупових різниць за живою масою особин за період досліду. Показано, що максимальне збільшення в раціонах курей частки перетравного протеїну та зменшення фракції протеїну, яка засвоєнню не підлягає, позитивно впливає на інтенсивність обмінних процесів в організмі курей-несучок у процесі синтезу компонентів яєць. При цьому забезпечується підвищення продуктивності птиці: показники несучості курей другої дослідної групи переважали показники аналогів контрольної та першої дослідної груп на 2 і 4 % (P << 0,05) відповідно, та якості отриманої продукції - збільшувалась абсолютна маса білка яєць (P << 0,05) і міцність шкаралупи (P << 0,01).

• Ратич Іриней Борисович (1939–) (сільськогосподарські науки)
• Гунчак Алла Володимирівна (біологічні науки)
• Сірко Ярослав Миколайович (біологічні науки)
• Стефанишин Орест Мар'янович (фізичне виховання та спорт)
• Стефанишин Ольга Василівна (економічні науки)
• Стефанишин Ольга Михайлівна (біологічні науки)
• Стефанишин Оксана Іванівна (технічні науки)
• Стефанишин Олена Василівна (історичні науки)
• Стефанишин Оксана Борисівна (економічні науки)
• Кирилів Богдан Ярославович (біологічні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"