Чорногор Л. Ф. Іоносферні процеси протягом часткового сонячного затемнення над Харковом 10 червня 2021 р. / Л. Ф. Чорногор, К. П. Гармаш // Кінематика і фізика небес. тіл. - 2022. - 38, № 2. - С. 3-22. - Бібліогр.: 61 назв. - укp.Сонячне затемнення (СЗ) надає дослідникові унікальну можливість простежити за динамікою системи Земля (її внутрішні оболонки) - атмосфера - іоносфера - магнітосфера та варіаціями геофізичних полів на інтервалі часу в декілька годин. Збурення в цій системі, ви-кликані різними СЗ, істотно відрізняються. Параметри цих збурень залежать від часу настання СЗ, стану космічної погоди, сезону, положення в циклі сонячної активності, географічних координат і величини покриття диска Сонця. Слід мати на увазі, що для кожного затемнення притаманні свої індивідуальні особливості. Мета роботи - аналіз результатів іонозондових спостережень збурень в іоносфері над Харковом, які супроводжували СЗ 10 червня 2021 р. Протягом СЗ в Харкові максимальна фаза становила ~ 0,112, а відносна площа покриття - ~ 4,4 %. Затемнення розпочалось о 10:42 UT (13:42 LT), а закінчилося о 12:12 UT (15:12 LT). Максимальна фаза мала місце об 11:28 UT (14:28 LT). Для вивчення особливостей варіацій діючих висот і частот, які спостерігались під час СЗ, використано цифровий іонозонд, розташований у Радіофізичній обсерваторії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна. Проведено аналіз стану космічної погоди. В інтервалі часу спостереження СЗ, а також у контрольні моменти часу 6 та 9 червня 2021 р. стан космічної погоди був сприятливим для спостереження хвильових збурень, про що свідчить індекс 0,3. Проаналізовано висотно-частотні характеристики вертикального зондування іоносфери та встановлено особливості іоносферних процесів, які супроводжували часткове СЗ та яких не було у контрольний день. СЗ супроводжувалося підсиленням хвильової активності в іоносфері. Цуги, які спостерігалися на висоті максимуму шару F2, мали період 5 і 14 хв і відносну амплітуду коливань концентрації електронів 0,6 і 1,25 % відповідно. На висоті 240 км відносна амплітуда хвиль з періодом приблизно 14 хв збільшувалася до 3 %. Період 14 хв мають атмосферні гравітаційні хвилі, а період 5 хв - хвилі електромагнітної природи. Виявлено різке та значне збільшення від 380 до 560 км діючої висоти відбиття радіохвилі поблизу моменту найбільшої фази СЗ. Виявлено слабке (до 3,3 %) зменшення концентрації електронів, яке запізнювалося по відношенню до максимальної фази затемнення приблизно на 12,5 хв. Оцінено коефіцієнт втрат електронів (1,33 x 10<^>-3 с<^>-1) і швидкість іоноутворення (3 x 10<^>8 м<^>-3с<^>-1).
Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ Додаткова інформація про автора(ів) публікації: (cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці) Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"
|