Системою, в якій розвиваються геокосмічні бурі, є об'єкт Сонце - міжпланетне середовище - магнітосфера - іоносфера - атмосфера - Земля (внутрішні оболонки) (СМСМІАЗ). Дослідження фізичних ефектів геокосмічних бур - найважливіший науковий напрям в космічній геофізиці. Проблема взаємодії підсистем у системі СМСМІАЗ протягом геокосмічних бур - міждисциплінарна, для її розв'язання потрібен системний підхід. Проблема носить багатофакторний характер. Реакція підсистем визначається одночасним (синергетичним) впливом низки збурювальних факторів. Важливо, що система СМСМІАЗ - відкрита, нелінійна та нестаціонарна. У ній виявляються прямі та зворотні, позитивні та негативні зв'язки. З огляду на багатогранність проявів геокосмічних бур, через унікальність кожної бурі вивчення фізичних ефектів геокосмічних бур є актуальною науковою задачею. Крім задач всебічного дослідження фізичних ефектів геокосмічних бур, на повний зріст стоять задачі їх детального адекватного моделювання та прогнозування. Їх розв'язок буде сприяти виживанню та сталому розвитку нашої цивілізації, яка опановує все більш досконалі та складні технології. Що вищим буде технологічний розвиток землян, то вразливішою буде інфраструктура цивілізації до впливів сонячних і геокосмічних бур. Мета роботи - виклад результатів аналізу магнітоіоносферних ефектів, що супроводжували геокосмічну бурю 21 - 23 березня 2017 р. Для спостереження ефектів у іоносфері та магнітному полі, викликаних геокосмічною бурею 21 - 23 березня 2017 р., використовувались такі засоби. Стробування відбитого сигналу дозволило отримати часові залежності амплітуди биттів відбитого сигналу та коливань опорного генератора, а також допплерівські зміщення частоти для певних висотних діапазонів. Це забезпечило можливість простежити за динамікою амплітуд і висоти відбиття радіохвиль як протягом доби, так і протягом іоносферних бур. Детально аналізувалися й допплерівські спектри. За часовими варіаціями амплітуд биттів із використанням перетворення Фур'є на інтервалі часу 60 с побудовано часові залежності допплерівських спектрів у діапазоні видимості -2 - +2 Гц. Далі формувались часові залежності допплерівського зміщення частоти fd(t) для основної моди. Потім залежності fd(t) піддавались системному спектральному аналізу на інтервалі часу 120 хв. Сигнал на виході магнітометра-флюксметра з урахуванням амплітудно-частотної характеристики приладу перетворювався з сигналу у відносних одиницях у абсолютні (нанотесла). Створювалися часові залежності рівня H- і D-компонентів. Далі ці залежності піддавались системному спектральному аналізу на інтервалі часу 12 год у діапазоні періодів T = 1 - 1000 с. Основні результати досліджень такі. Геокосмічна буря, енергія за одиницю часу якої сягала 20 ГДж/с, спостерігалась 21 - 23 березня 2017 р. За своєю інтенсивністю буря відноситься до слабких. Геокосмічна буря супроводжувалась слабким іоносферним збуренням у денний час і сильною іоносферною бурею в нічний час. Концентрація електронів при цьому зменшувалась у 1,3 та 4 - 5 разів відповідно.

• Чорногор Леонід Феоктистович (фізико-математичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"