Клінічні спостереження виявили низку додаткових фенотипів метаболічного синдрому, які відрізняються за ступенем обмінних порушень і співвідношенням підшкірної та вісцеральної жирової тканини, мають низку клінічних і метаболічних аналогій із синдромами ендогенного або екзогенного гіперкортицизму. Мета роботи - вивчити особливості функціональної активності надниркових залоз у пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу залежно від фенотипових ознак: ступеня загального ожиріння та рівня вісцерального жиру (ВЖ). До дослідження було включено 89 хворих на ЦД 2-го типу (46 чоловіків та 43 жінки) віком від 32 до 85 років. Обстеження пацієнтів включало визначення антропометричних параметрів, композиції тіла за методом біоелектричного імпедансу, оцінку стану ліпідного та вуглеводного обміну, рівнів кортизолу, дегідроепіандростерону-сульфату (ДГЕА-с) сироватки крові, активності ферменту 11-бета-гідроксистероїддегідрогенази (<$E11 beta>-ГСД). Дослідження гормонального фону показали, що в групі без ожиріння рівні інсуліну та C-пептиду вірогідно нижчі, а відношення кортизол/ДГЕА-с в обох підгрупах з високим рівнем ВЖ підвищене, що відображає дисбаланс анаболічних і катаболічних гормонів. Крім того, концентрація контрінсулінового гормону кортизолу, виміряного в сироватці крові пацієнтів після пробудження, перебувала у межах норми, але середнє значення в обох групах наближалось до її верхньої межі. Це гадає змогу припустити наявність субклінічного гіперкортицизму, причиною якого може бути виявлена авторами підвищена активність ферменту <$E11 beta>-ГСД, що сприяє локальній продукції кортизолу у вісцеральній жировій тканині. Висновки: описані гормональні та метаболічні зміни у виділених групах хворих на ЦД 2-го типу надають можливість говорити про порушення анаболічно-катаболічного балансу, що проявляються як в особливостях топографії жирової тканини, так і в порушеннях обмінних процесів, тобто у вигляді формування відповідного метаболічного фенотипу з катаболічною або анаболічною спрямованістю. Виявлення підгруп високого ризику надасть змогу розробити патогенетичні підходи для більш цілеспрямованої комплексної корекції наявних порушень.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Прибила Ольга Володимирівна (медичні науки)
• Корпачева-Зінич Олеся Вадимівна (медичні науки)
• Зінич Олена Володимирівна (1959–) ()
• Кушнарьова Наталія Миколаївна (педагогічні науки)
• Ковальчук Анатолій Васильович (медичні науки)
• Ковальчук Алла Володимирівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"