викладено тактико-технічні та користувальницькі характеристики систем радіокерованого підриву, що випускаються серійно у світі. Наведено історичні факти використання радіофугасів під час Другої світової війни 1939-1945 років. Здійснено пошук у відкритих джерелах щодо використання саморобних радіокерованих вибухових пристроїв, зокрема побудови лінії зв’язку, інформацію узагальнено та наведено реальні вироби та частотні смуги їх роботи. Розроблено та викладено практичні поради ефективного використання радіокерованих вибухових пристроїв. Вступ 5 1. Із історії створення радіокерованих вибухових пристроїв 7 2. Саморобні радіокеровані вибухові пристрої 10 2.1. Саморобні радіокеровані вибухові пристрої у військових конфліктах 10 2.2. Злочини, вчинювані з використанням саморобних радіокерованих вибухових пристроїв 14 2.3. Особливості конструкції радіоліній керування вибухом... 15 3. Радіокеровані вибухові пристрої промислового виробництва 27 3.1. Mini-DRFD (MAS Zengrange- Нова Зеландія) 27 3.2. Мультисистема керування підривами BREACH МС (Ве¬ликобританія) 28 3.3. Радіосистема дистанційного керування підривами Part № EOD009914 (Великобританія) 32 3.4. Система ініціювання вибухових зарядів з радіусом керування великої дальності LORIS (Великобританія) 34 3.5. Універсальна безпроводова система ініціалізації електродетонаторів вибухових пристроїв UZAK (KZ Mekatronik - Туреччина) 37 3.6. Пристрій дистанційного підриву ATLAS-250 RC (компанія CODETEL - Франція) 41 3.7. Пристрій дистанційного підриву вибухових зарядів Rothenbuhler модель 1678 (США) 43 3.8. Пристрій дистанційного підриву вибухових зарядів Rothenbuhler модель 1680 (компанія ROTHENBUHLER- США) 47 3.9. Системи дистанційного підриву серії 67 (RDS-6711; RDS-6712; RDS-6713) (Пакистан) 50 3.10. Радіокерована система дистанційного підриву вибухових зарядів FOG-FSG нового покоління з повним двостороннім зв’язком (Німеччина) 55 3.11. Пристрій дистанційного підриву інженерних боєприпасів РП-01 (Україна) 67 3.12. Саперна система ПК-8 (Україна) 68 3.13. Комплект дистанційного ініціювання вибухових зарядів по радіоканалу «Цербер-М» (Україна) 69 З 3.14. Система радіокерованого підриву з виконавчими пристроями одноразового використання «Перун» (Україна) 72 4. Практичні поради щодо використання радіокерованих вибухових пристроїв 74 4.1. Дальність зв’язку 74 4.2. Заходи безпеки 75 4.3. Акумуляторні батареї 76 Висновки 81 Список використаних джерел 82 ВСТУП Внаслідок ведення бойових дій на території України зали¬шається велика кількість боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів різних типів, їх кількість безперервно збільшується. Тому проблема розмінування місцевості, особливо на сході та півдні країни, стоїть дуже гостро. Роботи з очищення в цих регіонах здійснюються безперервно та залежать від зовнішніх і внутрішніх факторів. Першим із зовнішніх факторів є спосіб застосування боєприпасів і мін. Так, тактика застосування мін російською армією добре відома, чого не можна сказати про влаштування загороджень силами незаконних збройних формувань. Авіаційні, артилерійські й інженерні боєприпаси, що застосовуються ними в нестандартному виконанні (у вигляді мін-пасток, керованих фугасів, саморобних вибухових пристроїв тощо), не тільки складні при ідентифікації, а й небезпечні при розмінуванні. Другим фактором є відсутність заходів щодо маркування та складання звітної документації з фіксації мінно-вибухових загороджень під час встановлення їх силами збройних формувань. При веденні бойових дій одні й ті ж території неодноразово мі¬нуються воюючими сторонами. Після ведення активних боїв вирви від вибухів, заходи з фортифікаційного обладнання позицій сильно змінюють мікрорельєф місцевості, унеможливлюють застосування засобів розмінування та ускладнюють інженерну розвідку. Отже, це можна віднести до третього зовнішнього фактору. Четвертим фактором є тривалий проміжок часу від закінчення бойових дій до початку розмінування, що істотно спотворює наявні на місцевості демаскуючі ознаки мінних полів (маркування, паковання від мін тощо). Межі мінних полів безперервно змінюються: міни мігрують через ерозію грунтів, переміщення піску, зсуви грунту, проведення вибухових робіт тощо. На замінованій місцевості виростає густа трава, дрібнолісся і чагарник, що також значно знижує темпи пошуку та підвищує небезпеку роботи саперів. П’ятим фактором є те, що при тривалому знаходженні боєприпасів у землі відбувається зміна хімічних властивостей вибухової речовини їх зарядів, руйнування корпусів і механічних частин підривників. Це призводить до підвищення їх чутливості до різних впливів. Вилучення та перевезення вибухонебезпечних предметів у цих умовах стає вкрай небезпечним. Під час виконання завдань із розмінування місцевості на цей час застосовують такі способи: ручний (розмінування вручну); механічний (механічне тралення); вибуховий (розмінування вибухом); комплексний (комплексне розмінування, яке поєднує в собі два або більше способів) . Досвід показує, що розмінування вручну лежить в основі всіх технологій очищення місцевості. Механічнетралення і розмінування вибухом стали основою подолання інженерних загороджень у бойовій обстановці, однак в умовах гуманітарного розмінування вони відіграють другорядну роль. Механічний спосіб (тралення) при розмінуванні місцевості застосовується вкрай обмежено через велику кількість пасток із зарядом вибухової речовини великої ваги та припускає використання різних пристроїв і механізмів: мінних тралів механічної дії при проведенні контактного тралення; спеціального обладнання при здійсненні неконтактного тралення; комплексного обладнання, що використовує обидва принципи тралення одночасно. Вибуховий спосіб розмінування застосовується в таких випадках: в умовах пересіченої місцевості, на ділянках, сильно зарослих чагарником, а розмінування вручну пов’язане з підвище¬ним ризиком для саперів; для збільшення темпів виконання робіт з розмінування шляхом суттєвого зниження частки розмінування вручну; для пророблення головних і допоміжних проходів при організації суцільного розмінування місцевості. Слід зазначити, що застосування механічного і вибухового тралення забезпечує лише підвищення ефективності робіт з розмінування (збільшення темпів, зниження частки розмінування вручну, зменшення потенційної небезпеки для саперів). Українськими виробниками постійно ведуться роботи зі створення саперного обладнання, зокрема пристроїв вибухового способу розмінування. Йдеться про пристрої дистанційного підриву вибухових зарядів, які використовуються для знищення вибухонебезпечних предметів, що не можуть бути вилучені та перевезені. Це вироби з керуванням підривом вибухових зарядів по дротах «ПМ-2020» та по радіоканалу «РП-01», «ПК8», «Цербер-М», «Перун» та інші.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"