Гострий тонзилофарингіт (ГТФ) у дітей є актуальною і до кінця не вирішеною проблемою, яка має міждисциплінарне значення, що потребує оптимізації діагностики та лікування для поліпшення прогнозу захворювання та якості життя дітей. Мета роботи - оптимізувати тактику лікування дітей, хворих на ГТФ, шляхом доповнення комплексу терапії препаратами протизапальної та імуномодулювальної дії з оцінкою клінічних та імунологічних маркерів ефективності запропонованого лікування. Під спостереженням перебувала 51 госпіталізована дитина з клінічним діагнозом ГТФ. Усім дітям проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження з визначенням у сироватці крові C-реактивного білка (СРБ) на момент госпіталізації до стаціонару, а на 7-му добу лікування оцінено сироваткову концентрацію інтерлейкіну (ІЛ) -4, -6, -8, фактора некрозу пухлин alpha (ФНП-alpha) та інтерферону-gamma (gamma-ІФН) як маркерів ефективності терапії. Випадковим методом поділено хворих на дві клінічні групи: I групу сформували 28 пацієнтів (середній вік - 8,0 +- 0,9 року, частка хлопчиків - 53,5 +- 6,1 %), хворих на ГТФ, які в комплексній терапії отримували комбінацію стандартизованого екстракту Pelargonium sidoides EPs 7630 (умкалор) і комплексного гомеопатичного препарату тонзилотрен у вікових дозах згідно з інструкцією до препаратів. Решта 23 дитини сформували другу (II) клінічну групу з ГТФ (середній вік - 8,7 +- 1,0 року (p >> 0,05), частка хлопчиків - 56,5 +- 8,3 % (p >> 0,05), які в аналогічній комплексній терапії не отримували наведеної комбінації та виступали групою порівняння. За основними клінічними характеристиками групи були зіставлювані. Отримано достовірно кращі результати лікування хворих на ГТФ дітей у I групі пацієнтів (комбінація препаратів умкалор і тонзилотрен) у комплексній терапії, доведені наявністю статистично достовірних шансів легшого клінічного перебігу захворювання на 3-тю добу лікування (оцінка тяжкості ГТФ - << 26 балів): атрибутивний ризик - 59,8 %, відносний ризик - 2,8 (95 % ДІ: 1,1 - 7,2), співвідношення шансів - 25,6 (9,0 - 72,6). Ефективність запропонованої терапії підтверджено на 7-му добу лікування вірогідно нижчим вмістом у сироватці крові прозапальних маркерів ІЛ-8 (15,2 +- 5,4 проти 37,6 +- 7,6 пг/мл) і gamma-ІФН (21,8 +- 2,3 пг/мл проти 30,0 +- 1,2 пг/мл) у порівнянні зі стандартним лікуванням, а також удвічі меншою концентрацією ФНП-alpha (2,1 +- 0,5 пг/мл проти 4,5 +- 2,5 пг/мл). Застосування комбінації препаратів умкалор і тонзилотрен супроводжувалося статистично вірогідним зниженням ризику збереження високої сироваткової концентрації прозапальних цитокінів (СРБ >> 10,0 мг/л, gamma-ІФН і ІЛ-8 >> 10,0 пг/мл) щодо аналогічного стандартного лікування: зниження абсолютного ризику - 20,8 %, зниження відносного ризику - 32,3 % за мінімально необхідної кількості хворих - 3,1. Встановлено, що застосування в комплексному лікуванні дітей, хворих на гострий стрептококовий і нестрептококовий тонзилофарингіт, комбінації стандартизованого екстракту Pelargonium sidoides EPs 7630 (умкалор) і комплексного гомеопатичного препарату тонзилотрен показало кращу ефективність у порівнянні з застосуванням тільки стандартного лікування. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Колоскова Олена Костянтинівна (медичні науки)
• Косаковський Анатолій Лук'янович (медичні науки)
• Горбатюк Ірина Борисівна (медичні науки)
• Горбатюк Інна Борисівна (медичні науки)
• Тарнавська Світлана Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"