Мета роботи - визначити зв'язок між основними демографічними, клінічними та рутинними лабораторними характеристиками з ризиком розвитку несприятливих результатів у пацієнтів з COVID-19. Середній вік пацієнтів - (<$E60,3~symbol С~13,6>) року. Пацієнтів було розподілено на дві групи: I група - 270 (84,4 %) осіб, які вижили та їх було виписано зі стаціонару, II група - 50 (15,6 %) пацієнтів, які померли внаслідок захворювання (p = 0,010). Середній термін від початку захворювання до госпіталізації становив 9 (7; 11) діб. Більшість померлих пацієнтів була віком понад 60 років (36 (72,0 %); p << 0,001). Максимальну кількість летальних наслідків зареєстровано у віковому діапазоні 60 - 69 років. Летальність серед чоловіків була у 1,5 разу більшою, ніж серед жінок, - 30 (60,0 %) проти 20 (40,0 %) (p = 0,046). У II групі значно частіше спостерігали ішемічну хворобу серця (54,0 проти 20,7 %; p << 0,001) і гіпертонічну хворобу ((70,0 проти 50,0 %; p = 0,009)). Ризик летальності підвищувався у пацієнтів з іншими хворобами серця (відношення шансів (ВІЛ) - 7,23; коефіцієнт кореляції Крамера (rv) = 0,202; p << 0,001), ожирінням (ВШ - 2,97; r = 0,186; p << 0,001), цукровим діабетом (ВШ - 2,38; rv = 0,146; p = 0,009), за наявності таких клінічних та лабораторних ознак, як кашель (ВШ - 11,87; p = 0,012), лихоманка (ВШ - 3,44; p << 0,001), лімфопенія (ВШ - 3,82; p << 0,001), гіперглікемія (ВШ - 4,69; p << 0,001), підвищення рівня C-реактивного білка (C-РБ) (ВШ - 5,96; p << 0,001), особливо >> 100 мг/л (ВШ - від 39,86 до 52,35 при p << 0,01 та p << 0,001). Проте тромбоцитоз та лімфомоноцитоз частіше спостерігали при доброякісному перебігу захворювання (відповідно p << 0,001 і p = 0,051). Виявлено прямо пропорційний зв'язок між імовірністю летальності та віком (коефіцієнт кореляції Спірмена (rs) = 0,143; p = 0,010), частотою дихання (rs = 0,332; p << 0,001), пульсу (rs = 0,159; p = 0,004), гарячкою (rs = 0,152; p = 0,006), кількісними показниками сегментоядерних нейтрофілів (rs = 0,275; p << 0,001), сечовини (rs = 0,309; p << 0,001), азоту сечовини (rs = 0,300; p << 0,001) залишкового азоту (rs = 0,288; p << 0,001), креатиніну (rs = 0,111; p = 0,047), глюкози (rs = 0,273; p << 0,001), C-РБ (rs = 0,348; p << 0,001), протромбіновим часом (rs = 0,149; p = 0,008), міжнародним нормалізованим відношенням (rs = 0,193; p = 0,001). Обернено пропорційний зв'язок виявлено із сатурацією кисню крові (rs = -0,431; p << 0,001), рівнем лімфоцитів, паличкоядерних нейтрофілів, тромбоцитів і протромбіновим індексом (відповідно rs = -0,278; p << 0,001; rs = -0,118; p = 0,034; rs = -0,223; p << 0,001; rs = -0,170; p = 0,002). Висновки: у пацієнтів з COVID-19 із госпітальною летальністю асоціюються літній вік, ішемічна хвороба серця, III стадія гіпертонічної хвороби, цукровий діабет, III стадія ожиріння, клініко-лабораторні ознаки: гарячка, задишка, кашель, лімфопенія, вміст C-РБ у крові >> 100 мг/л, гіперглікемія, підвищення маркерів ниркового ушкодження та гіперкоагуляція. Одержані результати можуть бути корисними для прогнозування перебігу COVID-19.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Литвин Катерина Юріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"