На підставі даних щодо обсягів скидання у відвали металургійних комбінатів України дрібнодисперсної замасленої окалини показано, що за рік у відвали викидається щонайменше 180 тис. т заліза. Основним споживачем частково зпемасленої окалини є агломераційне виробництво металургійних комбінатів повного циклу. Відвальна окалина не повертається у виробництво агломерату без попереднього знемаслювання. Зазначено важливість повернення знемасленої окалини не тільки в металургію, але й в інші галузі промисловості. Важливим етапом в технології знемаслювання окалини з відвалів є попереднє очищення її від сміття. Акцентовано увагу на цінності мастила в замасленій окалині як пального та на важливості його вилучення для подальшого використання. Розглянуто та класифіковано технології знемаслювання за відомими способами обробки окалини. Виділено основні температурні інтервали етапів технологій обробки. Показано відомі характерні комбінації способів та рівень знемаслювання окалини. Означено питання, що потребують додаткових досліджень технологічних властивостей відвальної окалини з метою розробки економічно доцільної та екологічної технології знемаслювання окалини для одержання чистого порошку оксиду заліза <$Eroman {Fe sub 2 O sub 3} - alpha> та вирішення екологічних проблем, що їх створюють багатотоннажні відвали замасленої окалини.

• Троценко Лариса Миколаївна (технічні науки)
• Зайцев Валерій Іванович (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"