Ушкодження кінцівок переважають у структурі бойової травми, їх частка в сучасних умовах проведення бойових дій становить до 75 %, а кількість поранених з ушкодженням периферичних нервів (ПН) кінцівок може становити до 25 %. Ступінь інвалідизації пацієнтів становить 65 - 70 %, що робить проблему відновлення периферичних нервів надзвичайно актуальною. Мета дослідження - визначити вплив довготривалої інвазивної електростимуляції на функціональне відновлення нервово-м'язового апарату в експерименті. Дослідження виконано на 29 білих безпородних кролях (2500 +- 250 г, 5 - 6 міс.) з дотриманням усіх норм біоетики. Усі тварини розподілялися на наступні експериментальні групи: група 1 (n = 8) (контрольна група) - епіневральний шов сідничного нерва й імплантація неробочої антени електростимулюючого пристрою; група 2 (n = 7) - аналогічна операція епіневрального шва сідничного нерва з імплантацією антени електростимулятора і початок стимуляції на 2-гу добу після операції; група 3 (n = 7) - аналогічна операція епіневрального шва сідничного нерва з імплантацією антени електростимулятора і початок стимуляції через 3 тижні, коли спостерігали початкові ознаки регенерації нерва; група 4 (n = 7) - автонейропластика сідничного нерва + імплантація електростимулятора і початок стимуляції в часовій точці, яка збігається з початком ознак регенерації нерва. Результати. У групі 2, де електростимуляцію починали на наступний день після операції, показники функціонального відновлення нервово-м'язового апарату були кращими, ніж за її відсутності, а також за умов початку стимуляції в періоді, коли спостерігали початкові ознаки регенерації. Про позитивний вплив електростимуляції на функціональний стан м'язів опосередковано свідчить більша амплітуда М-відповіді в групі, де стимуляцію починали швидше. Більша амплітуда М-відповіді протягом часу спостереження говорить про більшу кількість аксонів, які досягли м'яза впродовж 8 тижнів. Беручи до уваги, що конус росту регенеруючого нерва містить певну кількість аксонів, які проростають до органа-ефектора, у даному випадку м'яза, першими, при відносно незмінній латенції потенціалу дії можна припустити, що безпосередня електростимуляція ПН приводить до збільшення швидкості проростання аксонів при їх відносно незмінній кількості. Відсутність вірогідної різниці латенції потенціалу дії у групах, де виконувалася автопластика і шов, при однакових умовах стимуляції свідчить про позитивний вплив стимуляції на мієлінізацію нервових волокон. Краща М-відповідь опосередковано свідчить про задовільний функціональний стан м'яза, що в умовах денервації дозволяє зберегти його потенціал для відновлення, запобігти атрофії. Висновки: підсумовуючи все вищенаведене, опосередковано, за даними електрофізіологічного дослідження, можна зробити висновок, що вплив інвазивної електростимуляції на регенерацію нервово-м'язового апарату є позитивним і супроводжується кращим ефектом, якщо вона проводиться в ранні терміни після травми; інвазивна електростимуляція периферичного нерва є процедурою, яка дозволяє прискорити ріст нервових волокон, покращити їх мієлінізацію і запобігти втраті функціональної спроможності денервованого м'яза.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Петрів Тарас Іванович (філологічні науки)
• Петрів Тарас Ігорович (медичні науки)
• Татарчук Михайло Михайлович (1981–) (медичні науки)
• Лузан Борис Миколайович (медичні науки)
• Цимбалюк Юлія Віталіївна (медичні науки)
• Цимбалюк Віталій Іванович (1947–) (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"