Огляд літератури показує широкий діапазон термінів для станів після COVID-19: постковідний синдром, післягострий ковідний синдром, хронічний COVID-19, віддалені наслідки COVID-19, тривалий COVID-19 та післягострі наслідки інфекції SARS-CоV-2. Усі ці та інші терміни вказують на те, що після захворювання на COVID-19 людина не повертається до звичного стану здоров'я. Багато вчених досліджують і шукають причини цих симптомів, чому і коли вони виникають, а також як їх діагностувати і лікувати. Мета дослідження - поліпшення діагностики постковідного синдрому у пацієнтів з цереброваскулярним захворюванням (ЦВЗ) шляхом вивчення клініко-неврологічних, лабораторних і нейропсихологічних показників. Використано психометричні методики - шкала тривоги Бека, шкала депресії Гамільтона, шкала оцінки рівня втоми; нейропсихологічні - Монреальська шкала оцінки когнітивних функцій; клінічні - неврологічний статус; лабораторні - гемоглобін, С-реактивний білок, фібриноген, альбумін, феритин, лактатдегідрогеназа. Усі пацієнти були розподілені на чотири групи: до першої групи увійшли 20 пацієнтів з постковідним синдромом і цереброваскулярним захворюванням, до другої - 15 пацієнтів з постковідним синдромом без ЦВЗ, до третьої - 15 пацієнтів без постковідного синдрому із ЦВЗ і до четвертої - 15 пацієнтів без постковідного синдрому і без ЦВЗ. У групі пацієнтів з постковідним синдромом і цереброваскулярним захворюванням (n1 = 20) виявлено середні показники гемоглобіну (M = 115,15 +- 4,93) та альбуміну (M = 32,15 +- 1,53) нижчі за норму; вищі за норму показники фібриногену (M = 6,04 +- 0,82), С-реактивного білка (M = 5,50 +- 0,68). За шкалою депресії Гамільтона отримано дані, які свідчать про те, що у пацієнтів з постковідним синдромом і цереброваскулярною патологією (n1 = 20) переважав легкий рівень депресії (M = 6,75 +- 3,90; M = 8,60 +- 3,06). За даними кореляційного аналізу виявлено прямий зв'язок між когнітивними функціями пацієнтів та гемоглобіном (r = 0,455, <$E p~symbol Г~0,01>), альбуміном (r = 0,571, <$E p~symbol Г~0,01>) і зворотний зв'язок між когнітивними функціями та фібриногеном (r = -0,605, <$E p~symbol Г~0,01>), С-реактивним білком (r = -0,547, <$E p~symbol Г~0,01>), феритином (r = 0,408, <$E p~symbol Г~0,01>). Виявлено зворотний зв'язок між тривогою і гемоглобіном (r = -0,619, <$E p~symbol Г~0,01>) та альбуміном (r = -0,567, <$E p~symbol Г~0,01>) і прямий зв'язок між тривогою і фібриногеном (r = 0,550, <$E p~symbol Г~0,01>) та С-реактивним білком (r = 0,537, <$E p~symbol Г~0,01>). Шкала депресії негативно корелює із показниками гемоглобіну (r = -0,597, <$E p~symbol Г~0,01>), альбуміну (r = -0,543, <$E p~symbol Г~0,01>) та прямо корелює із показниками фібриногену (r = 0,433, <$E p~symbol Г~0,01>), С-реактивного білка (r = 0,383, <$E p~symbol Г~0,01>) та лактатдегідрогенази (r = 0,276, <$E p~symbol Г~0,05>). Показники фібриногену, С-реактивного білка, феритину найвищі у групі пацієнтів з постковідним синдромом і цереброваскулярною патологією. За отриманими даними існують статистично вірогідні відмінності між чотирма групами у показниках когнітивних функцій (<$E chi sup 2~=~36,419>, <$E p~symbol Г~0,01>), втоми (<$E chi sup 2~=~37,251>, <$E p~symbol Г~0,01>), тривоги (<$E chi sup 2~=~37,981>, <$E p~symbol Г~0,01>) та депресії (<$E chi sup 2~=~37,171>, <$E p~symbol Г~0,01>).

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Насонова Тетяна Іванівна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"