У сучасній косметології нагальним є питання щодо наявності висококваліфікованих фахівців відповідно до потреб галузі та впровадження ефективних косметологічних процедур різних напрямів. Це актуалізує дослідження щодо формування пацієнт-орієнтованої моделі надання медичної і фармацевтичної допомоги клієнтам естетичної косметології. Мета роботи - обгрунтувати роль і місце фармацевта-косметолога у виборі та наданні косметологічної процедури з видалення волосся (КПВВ) на підставі конджойнт-аналізу споживацьких уподобань названої послуги. Як основний матеріал дослідження використали публікації вітчизняних і зарубіжних науковців щодо послуг естетичної косметології, формування споживацьких характеристик косметологічних послуг (КП), фахових компетентностей фармацевта-косметолога та результати соціологічного опитування клієнтів КПВВ. Використано методи інформаційного пошуку, синтезу, узагальнення, формалізації, моделювання, анкетування, звичайний спільний аналіз. У результаті аналізу відгуків жінок визначили найпривабливіші методи епіляції, а саме електроепіляція, елос-епіляція та лазерна епіляція (усі мають позитивні <$E alpha>-коефіцієнти). Встановлено, що більшість споживачів не потребують попередньої консультації фахівця-косметолога, проте хотіли б мати у складі КПВВ післяпроцедурний супровід фахівця. Контент-аналіз спеціалізованої (медико-фармацевтичної) інформації за кожною із названих КПВВ дав змогу виокремити медичну і фармацевтичну складові КП, а отже їх обов'язково має надавати фахівець з відповідною медико-фармацевтичною освітою. Крім того, розроблено алгоритм супроводу фармацевтом-косметологом пацієнтів КПВВ, наведено відповідні аспекти фармацевтичної допомоги на кожному з її етапів. Висновки: конджойнт-аналіз і коефіцієнти покриття корисностей атрибутів, що розрахували, дали підстави зробити висновок: під час вибору КПВВ жінки насамперед орієнтуються на ефективність методу видалення волосся (найефективнішими вважають електроепіляцію, елос-епіляцію, лазерну епіляцію) та його вартість, а вже потім - на супроводжувальні компоненти послуги. Саме фахівець, який має знання й досвід діагностики стану шкіри та її придатків, розуміється на особливостях виконання тієї чи іншої КПВВ, може запропонувати клієнту (пацієнту) вибір методу на основі фармакоекономічного аналізу, безпосередньо провести процедуру, що має більше переваг для клієнта (пацієнта). Сучасна українська модель підготовки фармацевта-косметолога забезпечує його відповідність ринковим вимогам і дає можливість супроводжувати замовника на виконання КПВВ на всіх етапах її здійснення. Перспективи наступних досліджень полягають у формуванні інформаційного масиву та розробці протоколів фармацевта-косметолога з фармацевтичної опіки (допомоги) під час різних косметичних процедур.

 Наукова періодика України 

---

Додаткова інформація про автора(ів) публікації:
(cписок формується автоматично, до списку можуть бути включені персоналії з подібними іменами або однофамільці)

• Ткаченко Наталя Олександрівна (медичні науки)
• Ткаченко Наталія Олександрівна (медичні науки)
• Ткаченко Надія Олексіївна (філософські науки)
• Ткаченко Наталія Олександрівна (економічні науки)
• Ткаченко Наталія Олексіївна (філософські науки)
• Ткаченко Наталія Олександрівна (педагогічні науки)
• Макуріна Галина Іванівна (медичні науки)
• Грінівецька Наталія Валеріївна (медичні науки)

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"