Обсяг фонду: 1744 од. зб.
Крайні дати документів фонду: 1827–2002 рр.

Історико-біографічна довідка про фондоутворювачів:

1. АНДРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ БІЛЕЦЬКИЙ
2. А. Білецький народився 12 серпня 1911 р. в Харкові в родині Олександра Івановича Білецького (1884–1961) і Марії Ростиславівни, уродженої Шпіцберг (1885–1963). Його батько був філологом і літературознавцем, приват-доцентом Харківського університету (з 1912 р.).
3. Батьки дали Андрієві хорошу гуманітарну освіту, хоча він і навчався у середній школі задля атестату. У 1929 р. юнак вступив на романо-германське відділення Харківського інституту народної освіти (колишнього університету), який закінчив 1933 р. З 1930 р. по 1934 р. А. Білецький працював бібліографом, згодом заввідділом бібліотеки Інституту Червоної Професури. У 1934–1937 рр. був редактором і перекладачем видавництва дитячої літератури при ЦК ВЛКСМУ. З 1937 р. Андрій Олександрович викладає латинську мову і завідує кафедрою іноземних мов Харківського юридичного інституту, одночасно читає лекції у Харківському педагогічному інституті іноземних мов.
4. У червні 1943 р. А. Білецький захищає кандидатську дисертацію на тему «Іменне основоскладання у грецькій мові» і відразу подає документи на зарахування до докторантури в Інститут Мови й писемностей народів СРСР АН СРСР. У тому ж таки році він одружується з викладачкою Томського державного університету Ніною Олексіївною Пилаєвою, 1906 р. народження.
5. У лютому 1944 р. А. Білецький разом із дружиною та братом Платоном (1922–1998) переїздить до Москви і навчається в докторантурі. З серпня того самого року його зараховують у штат викладачів Вищої дипломатичної школи Міністерства закордонних справ СРСР, де він викладає новогрецьку мову. Навчання в докторантурі не було успішним, з огляду на підготовку тексту дисертації, і в серпні 1946 р. А. Білецький залишає Інститут мов і, відповідно, дипломатичну школу та їде до Києва, де на той час уже мешкали його батьки.
6. З жовтня 1946 р. він уже працює в Київському державному університеті ім. Тараса Шевченка. Спершу на кафедрі латинської мови, згодом очолює кафедри класичної філології, загального мовознавства і класичної філології. Водночас влаштовується за сумісництвом до Інституту мовознавства ім. О. Потебні та Інституту археології АН УРСР. Співпраця з Інститутом мовознавства тривала недовго – до осені 1953 р. і не залишила в Андрія Білецького яскравих спогадів. А от з археологами він плідно співпрацював до останку.
7. У 1950 р. побачила світ монографія А. Білецького «Принципы этимологических исследований», присвячена розвитку теоретичних питань етимології.
8. У січні 1952 р. А. Білецький на основі монографії захистив докторську дисертацію на тему «Принципи етимологічних досліджень (на матеріалі грецької мови)». Наступного, 1953 р., він одержує звання професора елліністики. Він був енциклопедично обізнаним фахівцем з давньогрецької мови і з часом став одним з найавторитетніших неоелліністів.
9. У червні 1957 р. А. Білецький уперше відвідує Грецію у складі радянської делегації громадських діячів. Відтоді тісні зв’язки з грецькими письменниками і культурними діячами стають регулярними. А. Білецького обирають віце-президентом Товариства дружби «СРСР–Греція».
10. З осені 1958 р. в КДУ за ініціативою А. Білецького було засновано відділення новогрецької мови і літератури. Він особисто читав лекції переважно з давньогрецької мови та історії Греції. Лекції з грецької літератури читала дружина професора (з 1959 р.) Т. Чернишова (1928–1993). Вона ж викладала практичний курс новогрецької мови. Перші випускники відділення новогрецької філології університету підготували 1961 р. під керівництвом А. Білецького і Т. Чернишової підрядні переклади кількох творів Тараса Шевченка для ознайомлення з ними грецької громадськості. Згодом, у 1964 р., в Афінах була видана перша книжка творів Тараса Шевченка. Серед перекладачів були кращі грецькі поети, зокрема Яніс Ріцос.
11. У 1952 р. А. Білецький вперше організував вивчення живих новогрецьких говорів (румейських та урумських) на території східної України. Відтоді діалектологічні експедиції до Надазов’я відбувалися ледь не щорічно до 1977 р. Незмінним учасником усіх експедицій була Т. Чернишова.
12. Професор А. Білецький підготував чимало статей для енциклопедій, що виходили в Києві, Москві, Афінах.
13. У 1987 р. А. Білецький вийшов на пенсію.
14. Останні роки життя А. Білецький прожив у смт Буча. Співпрацював з Інститутом археології АН УРСР, перекладав з давньогрецької твори Геродота й Фукідіда, готував до друку статті й монографії, переклав низку давніх праць новогрецькою для видання в Греції, консультував з різних питань. Після зняття обмежень на виїзд за кордон устиг ще кілька разів побувати в улюбленій Греції на запрошення громадських інституцій та університетів.
15. Помер А. Білецький 10 квітня 1995 р. на 84 році життя і був похований на Байковому кладовищі поруч із батьками.
16. ..............................................................................................................................................
17. TЕТЯНА МИКОЛАЇВНА ЧЕРНИШОВА
18. Т. Чернишова народилася 8 січня 1928 р. в м. Києві. Її мати, Анастасія Іванівна, народилася 1896 р. в Покровській слободі (пізніше м. Енгельс). Здобула медичну освіту і все життя працювала лікарем-невропатологом (померла 8 лютого 1988 р.).
19. 1946 р. Т. Чернишова закінчила з золотою медаллю середню школу № 13 і вступила на фізичний факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Навчаючись в університеті, рік працювала обчислювачем Інституту математики АН УРСР.
20. На філологічному факультеті Т. Чернишова з’явилася восени 1948 р., щоб вивчити новогрецьку мову, аби допомогти відстояти демократію в Греції, тобто взяти участь у громадянській війні (1947–1949). В університеті на цей час уже працював А. Білецький, який 1946 р. прибув з Москви і започаткував факультатив новогрецької мови. Т. Чернишова стала постійною слухачкою факультативу.
21. Водночас, 1951 р. вона з відзнакою закінчує фізичний факультет за спеціальністю «електротехніка», і вступає до аспірантури на кафедру фізики Київського державного педагогічного інституту. Вчиться, як завжди, добре, плідно працюючи над дисертацією. Однак, у липні–серпні того ж таки 1951 р. Т. Чернишова виїжджає як молодший науковий співробітник Інституту археології АН УРСР до Надчорномор’я, а в 1952 р., будучи аспіранткою-фізиком, у складі офіційної експедиції їде до сіл Приморського (Урзуфа) та Ялти вивчати одну з говірок румейського діалекту греків Надазов’я.
22. На початку 1953 р. Т. Чернишова складає іспити й одержує диплом філолога, викладача давньогрецької мови та латини, і відразу стає аспіранткою філологічного факультету університету зі спеціальності «класична філологія».
23. У 1953 р. разом з експедицією аспірантів та студентів відділення класичної філології КДУ Т. Чернишова знову їде до сіл Урзуф та Ялта збирати діалектний грецький матеріал. Між тим, улітку 1954 р. Тетяну Чернишову запрошують перекладачем новогрецької мови на ХІХ Міжна- родну виставку в Салоніках. З 1955 р. вона вже стала викладачем латинської мови кафедри загального мовознавства і класичної філології КДУ, а з травня 1956 р по березень 1957 р. працювала перекладачем Торгового представництва при посольстві СРСР в Афінах.
24. Нарешті 1958 р. виходить невелика за обсягом (до 6 др. арк.) книжка Т. Чернишової, що певним чином підсумовує попередні дослідження говірок сіл Приморського (Урзуфа) та Ялти Першотравневого району Донецької області.
25. Восени 1957 р. Т. Чернишова захищає дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук. Присвячена вона урзуф-ялтинській говірці приазовського діалекту новогрецької мови. З 1959 р. Т. Чернишова – доцент кафедри класичної філології і загального мовознавства КДУ. Проте дослідження надазовських новогрецьких говірок продовжується і триває до 1977 р.
26. 4 червня 1959 р. Т. Чернишова одружилася з професором Андрієм Білецьким. 1966 р. у подружжя народилася донька Марія.
27. У 1960–1961 рр. Т. Чернишова та А. Білецький взяли участь у міжнародному проекті з укладання Атласу морської та риболовецької термінології. З цією метою вони здійснили дві експедиції до міст і сіл на узбережжі Чорного та Азовського морів.
28. Важливу сторінку творчого життя Т. Чернишової становить перекладацька діяльність. Вона працювала над творами письменників сучасної Греції. Так, їй належать переклади двох романів Антоніса Самаракіса – «Прорахунок» і «Сигнал небезпеки», повісті Меніса Кумандареаса «Футболка номер дев’ять», окремі оповідання й вірші.
29. Т. Чернишова була багатогранною особистістю. Та насамперед вона була дуже талановитим педагогом. За майже три десятиліття роботи в Київському державному університеті з 1955 до 1983 (у червні цього року вона оформила пенсію через хворобу) доцент Т. Чернишова виховала декілька поколінь студентів. Тетяна Миколаївна була науковим керівником двох кандидатських дисертацій – Е.В. Хаджинова і В.Г. Соколюка. Перший досліджував фольклор греків Надазов’я, другий – творчість Яніса Ріцоса. До неї, уже тяжко хворої, нерухомої, ходили вчити новогрецьку мову студенти та аспіранти навіть у 1984–1987 роках.
30. Померла Т. Чернишова в ніч на 2 березня 1993 р. на 66 році життя.

Відомості про історію фонду:

1. Особовий фонд № 364 сформовано із документальних матеріалів подружжя Білецького А.О. та Чернишової Т.М., які були передані до Інституту рукопису НБУВ Грековою (Білецькою) М.А. через Чернухіна Є.К. 21 березня 1998 р.
2. Науково-технічна обробка фонду № 364 і опис були виконані співробітниками Інституту рукопису: Лось В.Е. (первинна систематизація), Чернухіним Є.К. (іншомовні матеріали та ідентифікація почерків), Купченком-Гринчуком О.М., Горбачем Т.С. (подальше науково-технічне опрацювання, шифрування та аркушування справ, складання описів та покажчиків).
3. При науково-технічній обробці фонду були виділені такі основні групи документів:
4. ...............................................................................................................................................................................................
5. ДОКУМЕНТИ АНДРІЯ ОЛЕКСАНДРОВИЧА БІЛЕЦЬКОГО:
6. 1.1. Біографічні матеріали.
7. Довідка, надана Білецькому Андрію Олександровичу, що підтверджує, що він народився 30.07.1911 р. в м. Харкові; виписка з протоколу про захист дисертації на здобуття ступеня кандидата філологічних наук Білецького Андрія Олександровича; характеристики-рекомендації, довідка про наукову, трудову та громадську діяльність; свідоцтво про одруження Білецького Андрія Олександровича з Чернишовою Тетяною Миколаївною; «Биобиблиографическая справка» та ін.
8. 1.2. Наукова діяльність.
9. 1.2.1. Кандидатська дисертація.
10. «Номинальная композиция (именное склонение) в древнегреческом языке (главным образом в связи с вопросом об аналогии и языковой преемственности)».
11. 1.2.2. Докторська дисертація.
12. «Принципы этимологических исследований (на материале греческого языка)».
13. 1.2.3. Розділи до праць.
14. «Наши собственные имена»; «Мысли о языке»; «Элементы семиотической лингвистики или семиометрии»; [«Ономастика й топонімія»]; «Семантика текстов, синтагм и полиномов» та ін.
15. 1.2.4. Статті.
16. «Замечания относительно теории строения корневых морфем в древнегреческом и родственных языках»; «Нові теорії будови коренів індоєвропейських мов (критичний огляд)»; «Вчення О.О. Потебні про внутрішню форму слова та його значення для етимологічних досліджень»; «Probleme der neugriechischen Literatur, I, in Zusammenarbeit mit Hans Ditten und Marika Mineemi, herausgegeben von Johannes Irmscher»; «О задачах древнегреческой ономастики (в связи со вкладом советских археологов в изучение древнегреческих собственных имен)» та ін.
17. 1.2.5. Тези доповідей.
18. «Проблема изучения негреческих собственных имен греческих эпиграфических памятников Северного Причерноморья»; «Этимологическая структура слова»; «Восстановление древнейшего состояния именной флексии индоевропейских языков»; «Проблема типології морфем у зв’язку з типологізацією мов»; «Борістенес – Данапріс – Дніпро – (з історичної гідроніміки України)» та ін.
19. 1.2.6. Передмови.
20. «Зруйнування задимленого неба старої Маріго»; «Нікос Папаперікліс та його роман “Гяур”»; «Слово про мандри велемудрого Одіссея з острова Ітаки»; «До перекладу епосу східних слов’ян на румейську мову» та ін.
21. 1.2.7. Анотації.
22. «Анотація до роману: Нікос Казандзакіс. “Христа розпинають знову”»; «Анотація до збірника: «"Νεοελληνικά" (Неоэллинистика). Статьи и публикации по новогреческой диалектологии и фольклористике»; «Анотація до книги: Белецкий А.А. “Этнонимия Северного Причерноморья в античную эпоху (по литературным и эпиграфическим источникам)”» та ін.
23. 1.2.8. Відзиви.
24. Відзив на статтю: Горбачевский Д.И. «И.Х. Дворецкий и проф. Д.Н. Корольков. “Латинско-русский словарь” под ред. С.И. Соболевского (около 40000 слов). М., 1949 г.»; відзив на книгу: Волошко Є. «Їх повернення». [Про грецьких письменників і поетів Надазов’я]; відзив на: «Сборник новогреческих рассказов» та ін.
25. 1.2.9. Рецензії .
26. Про підручник із мовознавства; рецензія на збірку поем: Антеос Петрос. «Грецька рапсодія»; рецензія на книгу: Соломоник Э.И. «Новые эпиграфические памятники Херсонеса» та ін.
27. 1.2.10. Замітки.
28. «Етимологія»; «Грецька мова. Грецьке письмо»; «От синтаксиса к семантике»; «Значение романской филологии для сравнительно-исторического языкознания прежде всего индоевропейского языкознания» та ін.
29. 1.2.11. Лекції із загального мовознавства.
30. «Мовна типологія»; «Лекции по теоретическому языкознанию».
31. 1.3. Підготовчі матеріали до наукової діяльності.
32. 1.3.1. Діалектологія.
33. Матеріали діалектологічних експедицій та чорнові нотатки; «Вопросник», «Наблюдения над лексикой сартанско-чермалыцкого говора мариупольского диалекта новогреческого языка (по материалам диалектологической экспедиции КГУ 1959 года). Часть 1: имена существительные. Тетрадь № 1, № 3»; «Румейская лексика (Этимологические заметки)» та ін.
34. 1.3.2. Епіграфіка.
35. Нотатки з епіграфіки; «Сведения об эпиграфическом памятнике, известном под названием “Декрет в честь Протогена”»; «Эпиграфические памятники Ольвии, хранящиеся в Киеве» та ін.
36. 1.3.3. Етимологія.
37. «[З етимології назв островів грекомовних країв]»; «Название жителей данной местности (дериваты топонимов)»; «Географічні назви грецького походження на території сучасної УРСР» та ін.
38. 1.3.4. Історія.
39. «Ägyptisch praktische Einführung in die Hieroglyphen und ägyptische Sprаche mit Lesestücken und Wörterbuch von Günter Roeder... München, 1926»; нотатки про мінойське лінійне письмо, виписки з граматики Константина Ласкаріса, нотатки з епіграфіки тощо; «[Чи була така Троянська війна?]» та ін.
40. 1.3.5. Літературознавство.
41. Статті про новогрецьких поетів та їхні вірші у перекладах російською та українською мовами; «[З історії античної літератури]»; «[Пісня про Роланда]» та ін.
42. «Краткий очерк грамматики новогреческого языка»; таблиці ідентифікації давньогрецьких діалектів; «Соціальна термінологія в індоєвропейських та єврейській мовах» та ін.
43. 1.3.7. Термінологія.
44. Матеріали для підготовки «Атласу Середземного моря»; список назв промислової риби Чорноморського басейну та Азовського моря та ін.
45. 1.3.8. Різне.
46. Перелік видань Афінської академії, що продаються через видавництво «Γ. Ελευθερουδάκης»; нариси з філософії та лексикології; «De la musique avant toutes choses» та ін.
47. 1.3.9. Бібліографія.
48. Бібліографія з грецької історії, мови та літератури; бібліографія з історії, мовознавства, літератури.
49. 1.3.6. Мовознавство.
50. «Краткий очерк грамматики новогреческого языка»; таблиці ідентифікації давньогрецьких діалектів; «Соціальна термінологія в індоєвропейських та єврейській мовах» та ін.
51. 1.3.7. Термінологія.
52. Матеріали для підготовки «Атласу Середземного моря»; список назв промислової риби Чорноморського басейну та Азовського моря та ін.
53. 1.3.8. Різне.
54. Перелік видань Афінської академії, що продаються через видавництво «Γ. Ελευθερουδάκης»; нариси з філософії та лексикології; «De la musique avant toutes choses» та ін.
55. 1.3.9. Бібліографія.
56. Бібліографія з грецької історії, мови та літератури; бібліографія з історії, мовознавства, літератури.
57. 1.4. Матеріали педагогічної діяльності.
58. Семестрові контрольні письмові роботи для ІІ-го курсу грецької секції В[ищої] Д[ипломатичної] Ш[коли]; програми з вивчення грецької та латинської мов; мaпа поширення різних мов на Індостані та ін.
59. 1.5. Підготовчі матеріали до педагогічної діяльності.
60. Наочні таблиці для курсу лекцій із загального мовознавства; план семінарського заняття з курсу «Вступ до мовознавства» на тему: «Словотвір морфологічний (зовнішній) та семантичний (внутрішній)»; «Вступ до мовознавства» та ін.
61. 1.6. Творчі матеріали.
62. 1.6.1. Проза.
63. «Бегемотствующие, или разговор двух синонимов»; «Милий острів за двома морями»; «Дар бессмертных» та ін.
64. 1.6.2. Переклади.
65. «Annorum series et fuga temporum»; «З четвертої книги “Історій” Геродота Галікарнаського («Мельпомени») § 5–13» та ін.
66. 1.6.3. Щоденники.
67. Щоденник із вклеєними газетними вирізками.
68. 1.6.4. Аутодидакція.
69. Виписки з 23-х уроків підручника з івриту.
70. 1.6.5. Нотатки та записні книжки.
71. Записники з мовознавства, записники з нотатками, адресами та ін.
72. 1.7. Публічні виступи, доповіді, екскурсії, некрологи.
73. «Лексикология – ее содержание, задачи, основные термины и методы исследования»; «Κατάλοιπα καί μαρτυρίες τῶν ελληνορωσσικῶν δεσμῶν πού βρίσκονται σήμερα στή Σοβιετική Ἐνωση (1000-σήμερα)»; «Щасливе ім’я» та ін.
74. 1.8. Списки праць.
75. «Збірник статей 1948–68 рр.: Лексикологія і теорія мовознавства»; списки наукових праць 1955–1968 рр.; бібліографія друкованих праць 1935–1970 рр. та ін.
76. 1.9. Праці у співавторстві.
77. «Стихотворная эпитафия Эпикрата из Ольвии»; «Енеїда. Від Риму до України»; «Наблюдения над лексикой Сартанско-Чермалыцкого говора мариупольского диалекта новогреческого языка (по материалам диалектологической экспедиции КГУ)» та ін.
78. 1.10. Матеріали про службову, професійну, громадську діяльність.
79. Довідки видані різними науковими установами, схема [розміщення аудиторій КДУ], виписки з протоколів ВАК СРСР та ін.
80. 1.11. Листування. 1.11.1. Офіційне. 1.11.1.1. Адресати.
81. Забуліс Генріх Карлович, Хмелевський Ів[ан] Гн[атович], Γ[ ] Ελευθερουδάκη, Σ. Ιωάννη Δρομάζο та ін.
82. 1.11.1.2. Кореспонденти.
83. АН УРСР, Бібіков [Сергій Миколайович], Кацман Н[іна] Л[азарівна], Рождественський Ю[рій] В[олодимирович], Θεοδώρου Αναστάσιος та ін.
84. 1.11. Листування. 1.11.2. Приватне. 1.11.2.1. Адресати.
85. [Тахо-Годі] Аза [Алібеківна], [Чернишова] Тетяна Миколаївна, Ευρύκλεια та ін.
86. 1.11.2.2. Кореспонденти.
87. Абаєв В[асиль Іванович], Білецький Олександр Іванович, Діамантопуло А[лександр] А[хілесович], [Опельбаум] Є[хель] В[ольфович], Франко Тарас [Іванович] та ін.
88. 1.11.3. Спільне листування. 1.11.3.1. Офіційне. 1.11.3.1.1. Адресати.
89. Президія спілки письменників УРСР, [Кλεάνθου] Κώστα, Σιμόπουλο [Ηλία] та ін.
90. 1.11.3.1.2. Кореспонденти.
91. Εταιρεία μελετών του Αιγαίου (Товариство дослідження Егейського моря).
92. 1.11.3.2. Приватне. 1.11.3.2.1. Адресати.
93. [Шапурма] Антон Амвросійович, [Мікіс] [Теодоракіс], Ελλη [Αλεξίου] та ін.
94. 1.11.3.2.2. Кореспонденти.
95. Погребенник Ф[едір] П[авлович], Гранстрем Є[вгенія Едуардівна], Діамантопуло О[лександр Ахілесович], Кир’яков Леонід [Несторович], Кочур [Григорій Порфирович], Свєтлова-(Туріаре) С[вітлана] [Костянтинівна] та ін.
96. 1.12. Візитівки.
97. Візитівки різних осіб, конверти з адресами різних осіб.
98. 1.13. Матеріали господарсько-майнового та побутового характеру.
99. Митна декларація, довідка про місце проживання і прописку.
100. ..............................................................................................................................................................................
101. ДОКУМЕНТИ ТЕТЯНИ МИКОЛАЇВНИ ЧЕРНИШОВОЇ:
102. 2.1. Біографічні матеріали.
103. Свідоцтво про народження, довідка про закінчення 10 класів середньої школи № 13 Чернишовою Тетяною Миколаївною, посвідчення про закінчення КДУ і право на носіння нагрудного знака, диплом кандидата філологічних наук та ін.
104. 2.2. Наукова діяльність.
105. 2.2.1. Кандидатська дисертація.
106. «Новогреческий говор сел. Приморское (Урзуфа) и Ялта Первомайского района Сталинской области. (Фонетико-морфологический очерк). Часть вторая: Тексты» та ін.
107. 2.2.2. Монографії.
108. [«Новогреческий говор сел. Приморское (Урзуфа) и Ялта Первомайского района Сталинской области. (Исторический очерк и морфология глагола)»]. Розділ ІІ. «Глагол».
109. 2.2.3. Статті.
110. «[Про вивчення давньогрецької мови і культури в КДУ]»; «Местоимения в урзуф-ялтинском говоре новогреческого языка»; «О произведении Костаса Варналиса “Пламенеющий свет”»; «Т.Г. Шевченко в творчості Яніса Ріцоса» та ін.
111. 2.2.4. Тези.
112. «[Вивчення приазовських грецьких говорів]»; «Византийские элементы в фольклоре современных греков Приазовья»; «Античные элементы в Апокалипсисе» та ін.
113. 2.2.5. Передмови.
114. «Опір фашизмові незламний»; «Нескорений поет Нікос Казандзакіс та його роман “Алексі Зорба”» та ін.
115. 2.2.6. Анотації.
116. «Краткая аннотация на роман греческого писателя М. Лудемиса “Ребенок считает звезды”»; анотація до збірки віршів Яніса Ріцоса, Еллі Алексіу. «Жорстока боротьба за маленьке життя» та ін.
117. 2.2.7. Відзиви.
118. Відзив про проспект книги: Варналіс К. «Щоденник Пенелопи»; відзив на дисертацію: Скорина Л.П. «Вергилий на Украине» та ін.
119. 2.2.8. Рецензії.
120. Рецензія на збірку віршів: Шапурма А.А. «Тост».
121. 2.3. Підготовчі матеріали до наукової діяльності.
122. 2.3.1. Начерки, нотатки.
123. Нотатки різного характеру: новогрецькі вірші й пісні, виписки з новогрецької граматики, нотатки до статті про Лесю Українку, нотатки з новогрецької літератури та ін.
124. 2.3.2. Матеріали діалектологічних досліджень.
125. Матеріали з граматики румейської говірки у Надазов’ї; «Вопросник»; нотатки про творчість Леонтія Афанасійовича Хонагбея та ін.
126. 2.3.3. Лексикографічні матеріали.
127. Лексикографічні матеріали до вивчення діалектів Надазов’я, картки зі словами румейської говірки, лексикографічна анкета: займенники, числівники, прийменники та ін.
128. 2.3.4. Фольклорні матеріали.
129. Фольклорні тексти, пісні, казки з Надазов’я, румейські пісні, «Свадьба» та ін.
130. 2.4. Педагогічна діяльність
131. Звіти стосовно підготовки дипломних праць студентів, про роботу наукового гуртка «Античной культуры» в першому семестрі 1981–1982 рр.» та ін.
132. 2.5. Підготовчі матеріали до педагогічної діяльності.
133. Статті з грецьких газет про грецьких письменників; «Программа по латинскому языку (для классического отделения филологических факультетов государственных университетов)»; підготовчі матеріали до практичних занять з новогрецької мови та ін.
134. 2.5.1. Бібліографія.
135. Бібліографія до грецької історії, мови та літератури (з шифрами бібліотек), бібліографія видань грецькою мовою греків СРСР 1930-х рр. з бібліотеки ім. М.Є. Салтикова-Щедріна в Ленінграді та ін.
136. 2.6. Творча діяльність.
137. 2.6.1. Переклади.
138. Лудемис Менелаос. «Холодный хохот»; Ріцос Яніс. «Мертвий будинок» та ін.
139. 2.6.2. Щоденники, записні книжки, нотатки та різні записи.
140. Щоденникові записи, конспект із вправами з англійської мови, корейської мови та ін.
141. 2.7. Некрологи.
142. Маркос Ав’єріс.
143. 2.8. Біобібілографія.
144. Списки наукових праць за період 1954–1976 рр., 1974–1975 рр., 1977–1979 рр.
145. 2.9. Матеріали у співавторстві.
146. Чернишова Тетяна Миколаївна, Мочос Яніс «Греческая литература».
147. 2.10. Матеріали службової та громадської діяльності.
148. Довідка про перебування в закордонному відрядженні; кошторис діалектологічної експедиції філологічного факультету КДУ на 1958 р.; атестат про затвердження у вченому званні доцента кафедри загального мовознавства і класичної філології та ін.
149. 2.11. Листування. 2.11.1. Офіційне. 2.11.1.1. Адресати.
150. [ ] Діна Семенівна, Δρομάζο Στάθη Ιω[άννη], Πιερίδη Θ[οδόσης].
151. 2.11.1.2. Кореспонденти.
152. Vijay Ghadha, Ελληνική Εταρία μεταφραστών λογοτεχνίας, Μαραγκίδης Г[ ].
153. 2.11.2. Приватне. 2.11.2.1. Адресати.
154. Білецький Андрій Олександрович, [Αλεξίου] Έλλη, [Μενιδιότη] Καλλιώπη та ін.
155. 2.11.2.2. Кореспонденти.
156. Аніміца Олександра Федорівна, Башинська (Русяєва) Анна Станіславівна, Бодуен Вікторія С[ ], Грін Н[іна Миколаївна], Діамантопуло Олександр Ахілесович, [Пономарів] [Олександр] [Данилович], Шапурма [Антон Амвросійович], Werner [Jurgen], Αλεζίου Έλλη та ін.
157. 2.12. Матеріали господарсько-побутового та майнового характеру.
158. Охоронне свідоцтво; митна декларація, квитанції оплати за проживання в готелі «Моряк»; записи господарчих видатків.
159. 3. Матеріали з дарчими написами фондоутворювачам.
160. Бетко Ірина Павлівна, Діамантопуло Олександр Ахілесович, Іванова Ю[лія] В[олодимирівна], Кир’яков Леонід [Несторович], Лутковський Л[еонід] Н[ ] та ін.
161. 4. Фотоматеріали.
162. Фото фондоутворювачів, фотоальбоми.
163. 4.1. Фотоматеріали з дарчими написами.
164. Баталден Стефан, Годзан Олена [ ], Косенко Наталя [Євгенівна], Молескіс Йоргос, [Самарін Роман Михайлович], [Свєтлова (Туріаре) Світлана] та ін.
165. 4.2. Фото інших осіб.
166. Глезос Маноліс, Ріттер [Павло] [Григорович], Самаракіс Антоніс, [Харабадот] [Рима] [Семенівна] та ін.
167. 4.3. Фотоматеріали (різне).
168. Фотографії експонатів Одеського історико-краєзнавчого музею стосовно грецької історії; фотографії з фотохроніки ТАРС та газетні вирізки, присвячені встановленню воєнної диктатури в Греції 1967 р.; фотографія плити з древнього міста Фуна та ін.
169. 5. Матеріали колекцій.
170. Програми концертів грецьких артистів; рекламні проспекти зібрання творів Ріти Бумі-Папи видавництва «Διοσκούροι»; матеріали про грецьке мистецтво та ін.
171. 6. Матеріали родичів.
172. Білецький Олександр [Іванович], [Білецький Платон Олександрович], Білецька М[арія] А[ндріївна], Чернишов О[лександр Миколайович].
173. 7. Матеріали про фондоутворювачів.
174. Рецензії та відгуки на дисертації та наукові статті Білецького Андрія Олександровича та Чернишової Тетяни Миколаївни.
175. 8. Матеріали інших осіб.
176. Абаєв В[асилій] І[ванович], Бетко Ірина [Павлівна], Білик М[ихайло Йосипович], Білокінь Сергій [Іванович], Сулима Микола [Матвійович], Брайчевський М[ихайло Юліанович], Волошин Максиміліан, Грін О[лександр] С[тепанович], Демерджі Дмитро [Лазарович], Шапурма Антон [Амвросійович], Діамантопуло О[лександр Ахілесович], Кир’яков Леонід [Несторович], Клименко Ніна [Федорівна], Левченко Т[етяна] І[ванінва], Лур’є Соломон Якович, Мочос Яніс, Петренко О[лімпіада] [Несторівна], Пономарів Олександр [Данилович], Содомора А[ндрій] О[лександрович], Франко Ів[ан] [Якович], Щербак Юрій [Миколайович] та ін.
177. 9. Листування інших осіб.
178. Бажан Микола [Платонович] – Ріцосу Янісу, Вишеславський Леонід [Миколайович] – [Шевченко] Валентині Сергіївні, Кир’яков Леонід [Несторович] – [Шервінському] Сергію Васильовичу, Чередниченко О[лександр] І[ванович] – Білому М[ихайлу] У[ляновичу] та ін.
179. Науково-довідковий апарат до опису фонду: список скорочень, історико-біографічні довідки про фондоутворювачів, іменний та географічний покажчики виконані: молодшим науковим співробітником відділу кодикології та кодикографії ІР НБУВ Т.С. Горбачем, старшим науковим співробітником відділу джерелознавства ІР НБУВ О.М. Купченком-Гринчуком, провідним бібліотекарем відділу фондів юдаїки ІР НБУВ Є.К. Чернухіним.

Інформаційні джерела:

1. Архів українських філологів А. О. Білецького і Т. М. Чернишової у фондах Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського : Біографічне дослідження. Науковий каталог / Є. К. Чернухін; Т. С. Горбач, О. М. Купченко-Гринчук, В. Е. Лось.– Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. – Київ: НБУВ, 2015. .– 304 с. : іл. .

	од. зб. 1334 Шевченко Т. КОБЗАР (1964)
	од. зб. 1494  ЗАПИСКИ ІВАНА САВИЧА КУРКЧУ (Перша половина ХІХ ст.)
	од. зб. 1519 Костан К. ПІСНІ ГРЕКІВ НАДАЗОВЯ (1928)