Мета роботи - дослідження сучасних можливостей безкровної техніки хірургічного лікування мітральних вад серця (МВС) в умовах штучного кровообігу (ШК). Обстежено 727 пацієнтів з МВС. Всіх пацієнтів розподілили на дві групи: основну та порівняльну. Основну групу склали 637 пацієнтів, у яких застосовували різні варіанти кровозбереження без переливання препаратів крові, без використання селсейвера, гемоконцентруючих колонок та ультрафільтрації крові; порівняльну - 90 пацієнтів, яким переливали препарати крові. Описано методику забезпечення анестезії та перфузійних заходів під час заміни мітрального клапана, а також особливості управління інфузійною терапією під час операції в умовах ШК. У пацієнтів основної групи частота післяопераційних інфекційних ускладнень становила 1,2 %, порівняльної - 9,9 %, середня тривалість перебування на штучній вентиляції легенів - (6,7 +- 2,3) та (12,3 +- 8,4) год відповідно, середня тривалість перебування в реанімаційному відділенні - (58,4 +- 12,4) та (116,3 +- 45,2) год відповідно (p << 0,05). Об'єм інтраопераційної крововтрати в основній групі був значно меншим, ніж у порівняльній: (261,2 +- 33,8) та (533,1 +- 131,6) мл відповідно (p << 0,05). На всіх етапах операції та в післяопераційному періоді рівень гемоглобіну залишався в межах компенсації, що відповідало безпечному рівню кисневої ємкості крові. Висновки: впровадження інтраопераційних варіантів резервування аутокрові без використання препаратів донорської крові, селсейвера та гемоконцентруючих колонок не супроводжувалось зниженням доставки і споживання кисню та розвитком лактат-ацидозу. Удосконалена методика анестезіологічного забезпечення полягала в проведенні інфузійно-трансфузійної терапії (стимуляція діурезу, котроль водного балансу, поєднання гострої нормоволемічної гемодилюції із ШК і зниження гемодилюції за рахунок ретроградного заповнення оксигенатора аутокров'ю); використанні методів ексфузії аутокрові і їх комбінацій, зміні тактики інфузійної гемостатичної терапії; контролі центрального венозного тиску і підтримці середнього артеріального тиску (АТср) за різних методів ексфузії аутокрові.

  Якщо, ви не знайшли інформацію про автора(ів) публікації, маєте бажання виправити або відобразити більш докладну інформацію про науковців України запрошуємо заповнити "Анкету науковця"