Координатор проекту: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського |
|
|||||||||||||||
ID: NSOU0000053 адреса матеріалу: http://irbis-nbuv.gov.ua/OSUA/NSOU0000053 Тип установи: Наукова установа | |
ІНСТИТУТ ФІЗИКО-ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ І ВУГЛЕХІМІЇ ІМЕНІ Л. М. ЛИТВИНЕНКА Відомство: Національна академія наук Область: Київська область Місто: Київ Інтернет-адреса: http://www.ipocc.org.ua/uk/ Підрозділи: Відділення фізико–хімії горючих копалин Наукові видання Завантаження може тривати деякий час! Створення Інституту (директор-організатор проф. Л. М. Литвиненко) було розпочато з організації на базі Харківського фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР (м. Харків) лабораторії тонкого органічного синтезу, яку в жовтні 1964 року було введено до складу Донецького фізико-технічного Інституту АН УРСР (м. Донецьк), а у грудні перейменовано в лабораторію молекулярної спектроскопії. Керуючись Постановою Ради Міністрів УРСР № 90 від 6 Червня 1975 року Президія АН УРСР прийняла рішення про створення Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії АН УРСР на базі Донецького Відділення фізико-органічної хімії Інституту фізичної хімії імені Л.В.Писаржевського АН УРСР. Інноваційні розробки Інституту спрямовано на вирішення низки важливих прикладних завдань: розроблено методи синтезу й технології створення нових речовин і матеріалів (малогорючі, термо- і вогнестійкі, структурнозабарвлені, водорозчинні полімери, компоненти високоефективних клеїв, герметиків, речовини для кіно- і фотоматеріалів), методи синтезу лікарських і ветеринарних препаратів, хімічних засобів захисту рослин, технології виробництва епоксидних смол для електронної, електротехнічної й радіопромисловості, створено носії безсрібного запису інформації, ефективні сорбенти, герметики для підземних і підводних споруджень, високотемпературні теплоносії, інгібітори корозії металів у різних промислово-агресивних середовищах, біологічно активні сполуки, состави для розчинення каміння в нирках людей. | |
Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського