Проведено комплексний аналіз процесу державного управління вищою освітою України на етапі її інтеграції в європейський освітній простір. Досліджено міжнародний досвід й охарактеризовано сучасний стан формування нормативно-правової бази державного управління структурною перебудовою вищої освіти. Визначено структуру та функції центральних органів державного управління вищою освітою, розглянуто основні форми, методи та напрями їх діяльності у сфері реформування та наближення до європейських стандартів освітньої галузі України. Висвітлено позитивні зміни в освітньому середовищі, проаналізовано його недоліки. Визначено характерні особливості державного управління процесами структурної перебудови системи вищої освіти та впровадження інновацій з метою підвищення ефективності діяльності ВНЗ. Наведено пропозиції щодо удосконалення системи державного управління вищою освітою за умов її адаптації до Болонського процесу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено історичному словотвору від англійського дієслова. Дослідження зосереджене на контактній дериватології та особливостях MatPat-аналізу запозичених дієслів. Прийнято до уваги інформацію про дієслова та спільнокореневі з ними лексеми в історичних словниках. Використано історичні корпуси. Дані про середньоанглійські дієслова та деривати інтегровано до моделі подальшої лексичної еволюції словотвору. Реконструкція лексикогенезу базується на текстових прототипах лексем та параметричній представленості даних. Дієслівні проникнення з французької мови та латинізми виявляються чутливими до контактних та розширювальних обставин в історичному словотворі. Укладено повні переліки лексем. Отримано розподілену у часі спільнокореневу комбінаторику прямих та вторинних похідних. Помічено архаїчні дієслова та деривати. Розмежовано проникнення дериватів, парні проникнення та проникнення дієслів, а також єдині, варіативні та прецедентні суфікси. Під час відтворення дериваційних відношень та числення парадигм враховано послідовності лексем та різниці щодо віку текстових прототипів. Встановлено задокументовані випадки суфіксальних варіантів у спільнокореневій деривації. Показано розширення парадигм паралельними дериватами. Оцінено гібридність дериватів та парадигм з погляду контактного словотвору та історичної соціолінгвістики. Запропонована запитна модель надає вичерпні списки прикладів та візуалізацію матеріалу. Вона сприяє функціонально-когнітивному аналізу словотворення в англійській мові. Дослідження доповнено чотирма додатками.^UA dissertation for the scholarly degree of Candidate in Philology in the speciality 10.02.04 – Germanic languages. – Ivan Franko Lviv National University. Lviv, 2021.The present thesis is concerned with the historical word formation from the English verb. The research is focused on contact derivatology and the peculiarities of MatPat-analysis of borrowed verbs. The evidence on verbs and shared-root derivatives as reflected in historical dictionaries has been taken into account. Diachronic corpora have been used. The data on Middle English verbs and derivatives were integrated into a model of further lexical evolution of derivation. The reconstruction of lexicogenesis rests on the textual prototypes of lexemes and parametric data representation. Verbs of French lineage and Latinate verbs prove to be sensitive to both contact and extension circumstances in historical word formation. Complete lists of lexemes have been compiled and time-distributed combinability of derivatives has been obtained. The archaic verbs and derivatives have been marked. Coinage, pair and single verb insertions as well as default, variant and precedent suffixes are distinguished. The recreation of historical word formation and paradigm calculus proceed from the sequences of lexemes and age differences of textual prototypes. Documented cases of suffix variance in shared-root derivation have been established. The description expounds on paradigm extension owing to parallel derivatives. The hybridity of derivatives and their paradigms has been assessed from the standpoint of contact-induced derivation and historical sociolinguistics. The developed query-based framework provides exhaustive lists of examples as well as evidence-driven graphs and is believed to be conducive to a functional-cognitive analysis of word formation in English. The research has been complemented with four appendices.

Дисертацію присвячено системному дослідженню жанру імміграційного акта в законодавчому дискурсі США. Акт описано як складний знак, що характеризується кодовим, інформаційним і культурним вимірами його знакодії в просторі правової культури США. У процесі аналізу знакодії досліджуваних актів обґрунтовано, що вони становлять складову тріади закон – Новий світ – іммігрант і є визначальними для тлумачення процесів регулювання питань імміграції в США в законодавчому дискурсі. Тексти імміграційних актів мають метамовний статус, оскільки, з одного боку, слугують засобом об’єктивації законів, а з іншого – є законами в просторі правової культури. Обґрунтовано, що жанрова маркованість імміграційного акта виявляється в його параметризації як повторюваної єдності знаків, що забезпечується: 1) усталеністю мовного кодування; 2) детермінованістю вмісту потребами соціуму; 3) відповідністю правовій системі й чинному соціальному інститутові права. Вперше змодельовано жанр імміграційного акта як лінгвосеміотичну реальність, яку створила правова інституція – Конгрес США та проведено комплексне лінгвосеміотичне дослідження імміграційного акта як вербальної знакової форми, яка в правовому соціальному інституті діє як складний регуляторний знак – закон, що стосується явища імміграції, а його знакодія (семіозис) характеризується кодовим, інформаційним і культурним вимірами. Запропоновано зарахувати тлумачення питань вербальної комунікації всередині правової дійсності з погляду семіотики до правової лінгвосеміотики, а комплексним методом дослідження в цій царині вважати лінгвосеміотичну інтерпретацію. Постульовано, що лінгвосеміотична інтерпретація імміграційного акта ґрунтується на двох канонах правової лінгвосеміотики: 1) канон детермінованості тлумачення знака потребами соціуму (моделлю правової реальності); 2) канон комплексності (врахування всіх вимірів дії знака). Знакодія імміграційного акта забезпечує адекватну інтерпретацію членів соціуму й характеризується наявністю кодового, інформаційного й культурного вимірів. Лінгвосеміотичну інтерпретацію розглянуто як “техніку” роботи з текстами, що представлена сукупністю прийомів, способів, методів вияву усіх вимірів семіозису досліджуваних текстів, і використано для: а) опису типів кодів, які застосовують законодавці, щоб зробити доступним предметний світ іммігрантів (кодовий вимір); б) встановлення зв’язків різних типів кодів, які дозволяють визначити конкретний предмет актування (інформаційний вимір); в) виявлення місця імміграційних актів у просторі правової культури шляхом аналізу лінгвопрагматичних засобів, що відображають виконання актом регулятивної функції (культурний вимір).Це реалізовано виконанням головних завдань дисертаційної роботи: висвітлено теоретичні основи дослідження, що стосуються наукових уявлень про зв’язок статусу й поведінки людини в соціумі з правовим дискурсом; охарактеризовано відношення інституційного, правового й законодавчого дискурсів; встановлено місце імміграційного акта в жанровій палітрі останнього, описано його знакову природу й ключові ознаки; представлено тлумачення кодового, інформаційного й культурного вимірів семіозису досліджуваного жанру; обґрунтовано основні методологічні засади вивчення обʼєкта й описано основні постулати, якими вони представлені; запропоновано вважати лінгвосеміотичну інтерпретацію основним методом дослідження в окремому підрозділі лінгвосеміотичних студій – правовій лінгвосеміотиці, яку виокремлено як перспективний міждисциплінарний підрозділ наукового вивчення звʼязку мови й права; запропоновано розглядати метамовне кодування імміграційних актів США як застосування термінологічних одиниць на позначення ключових суб’єктів імміграційних законів, як наріжні коди; проаналізовано повторювані звʼязки наріжних кодів з іншими лексичними одиницями, що належать до різних референтних полів і встановлено наявність універсальних та унікальних інформаційних синтагм, що визначають предмет актування; доведено, що імміграційний акт є перформативом, комунікативна інтенція якого спрямована на введення в дію конкретних моделей правомірної поведінки чужинців, що прибувають чи проживають у США, виявлено та описано такі типи мовленнєвих актів як регулятиви-повідомлення, регулятиви-застереження й регулятиви-приписи і показано їхній звʼязок з інформаційними синтагмами.^UThe thesis presents a systemic study of the genre of immigration act in the legislative discourse of the United States. The act is viewed as a complex sign characterized by code, informational, and cultural dimensions of semiosis in the legal culture space of the United States. In the process of semiotic analysis, it is substantiated that the acts under study constitute a component of the triad: law – the New World – immigrant and are pivotal for the explication of the processes of immigration control in the United States through the legislative discourse. Texts of the acts have a metalinguistic status, as, on one hand, they serve as a means of signifying laws, and on the other hand, function as laws in the space of legal culture. It is argued that the genre-specificity of the immigration act is manifested in its parameterization as a recurring unity of signs, which is ensured by: 1) the stability of linguistic encoding; 2) the determination of the content by societal needs; 3) alignment with the legal system and the existing social institution of the law. For the first time, the genre of the immigration act is modeled as a linguo-semiotic reality created by the legal institution, the U.S. Congress and the first comprehensive linguo-semiotic analysis of the immigration act viewed as a verbal sign that functions within the legal social institution as a complex regulatory sign – a law having reference to the phenomenon of immigration. Its semiosis is characterized by code, informational, and cultural dimensions. It is proposed to classify the interpretation of verbal communication issues within the legal reality from the perspective of semiotics as an object of legal linguo-semiotics and to view linguo-semiotic interpretation as a comprehensive research method in this domain. It is postulated that the linguo-semiotic interpretation of immigration acts is based on two canons of legal linguo-semiotics: 1) the canon of the determination of genre interpretation by the societal needs (model of legal reality); 2) the canon of comprehensiveness (taking into consideration all the dimensions of semiosis). The semiosis of the immigration act ensures an adequate interpretation by members of the society and is characterized by code, informational, and cultural dimensions. It is suggested that linguo-semiotic interpretation should be regarded as the “technique” of texts processing, which is presented as a set of techniques, methods, and approaches for bringing to light all dimensions of semiosis of the analyzed texts. It is applied for: a) describing the types of codes used by legislators to make the immigrants world accessible (code dimension); b) establishing relationships between different types of codes that enable determining the object of enactment (informational dimension); c) identifying the place of immigration acts in the space of legal culture through the analysis of linguo-pragmatic means that reflect the act's performance of the regulatory function (cultural dimension).This is achieved by performing the main tasks of the dissertation work: the theoretical foundations of the research are elucidated, focusing on scientific concepts concerning the relationship between a person’s status and behavior in society with legal discourse, the relationships between institutional, legal, and legislative discourses are characterized, the location of the immigration act, its sign nature and characteristic features within the genre spectrum of the latter are established, the theoretical framework for the representation of the code, informational, and cultural dimensions of semiosis is outlined, the main methodological principles for studying the object of the thesis are justified, and the key postulates underlying those principles are described. Linguo-semiotic interpretation is considered the primary research method within the suggested separate subfield of linguo-semiotic studies – legal linguo-semiotics, which is recognized as a promising interdisciplinary branch of research in the study of the language-law interrelation. It is proposed to present the metalinguistic coding of these acts through the description of terminological units that denote key subjects of immigration laws using the term ʻpivotal codesʼ; syntagmatic ties of pivotal codes with other lexical units belonging to different referential fields are analyzed. It is substantiated that the acts contain universal and unique informational syntagms that determine the object of enacting and these syntagms are identified and systematized. It is claimed that the immigration act should be viewed as a performative and its communicative intention is directed at the implementation of the models of lawful behavior for aliens arriving or residing in the United States. Types of speech acts, such as regulatory notifications, regulatory warnings, and regulatory injunctions are identified and described, and their connection with informational syntagms is established.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню особливостей розвитку плодів у модельних представників родини Campanulaceae природної і культурної флори України на основних етапах онтоморфогенезу плоду. Вивчено розвиток морфолого- анатомічної структури та розкривання плоду у 18 видів з підродин Campanuloideae (17 видів) та Lobelioideae (1 вид), в тому числі 11 видів з роду Campanula. У нашому дослідженні для кожного із досліджених видів описано особливості загальної морфології та мікроморфології гінецею обраних представників на трьох основних стадіях його розвитку – перед цвітінням (бутон), цвітіння (стадія розкритої квітки) та під час плодоношення. З’ясовано особливості провідної системи плоду та характер розміщення механічних тканин, які забезпечують процес розкривання плоду, та встановлено характеристики плоду, які формуються на різних стадіях його онтоморфогенезу. За даними дослідження уточнено класифікацію плодів дзвоникових України за морфогенетичними й гістогенетичними ознаками та за характером розкривання, вперше виявлено деякі особливості зовнішньої морфології, мікроморфології та анатомії плоду. З’ясовано значення отриманих даних для систематики родини. Дослідження проведено з використанням методів описової морфології та анатомії, порівняльно-морфологічного підходу, ботанічної мікротехніки, світлової мікроскопії і цифрової мікрофотографії. Застосовані концепції морфогенезу плоду, вертикальної зональності гінецея, васкулярної анатомії квітки та гістогенетичної зональності оплодня. В результаті дослідження морфогенезу плодів Campanulасeae флори України, запропоновано можливі еволюційно-морфологічні шляхи розвитку плодів в підродині Campanuloideae. Це зміна способу розкривання плоду від надчашолисткового (Platycodon grandiflorus і Jasione montana) до підчашолисткового, що пов’язано зі зміною характеру здерев’яніння мезокарпію та перегородок плоду до утворення вузьких і коротких аксикорнів (секція Rapunculus роду Campanula), та формуванням пониклих плодів (секція Medium роду Campanulа). Ці дані частково узгоджуються з молекулярно- філогенетичними даними щодо поділу підродини Campanuloideae на триби.^UThis dissertation is dedicated to the study of the peculiarities of fruit development in model representatives of the Campanulaceae family of the natural and cultural flora of Ukraine at the main stages of fruit ontomorphogenesis. The development of the morpho-anatomical structure and dehiscence of fruits in 18 species of two subfamilies, Campanuloideae (17 species), and Lobelioideae (1 species), including 11 species from the genus Campanula, was examined. For each studied species, the general morphology and micromorphology of the gynoecium were described at three main stages of its development—pre-anthesis (bud), anthesis (fully open flower stage), and during fruiting. The features of the fruit vascular system and the arrangement of mechanical tissues responsible for fruit dehiscence were investigated, and characteristics of the fruit occured at different stages of its ontomorphogenesis were established. The study refined for the first time the classification of bellflower fruits in Ukraine based on morphogenetic and histogenetic features and the mode of dehiscence, revealing some external morphology, micromorphology, and anatomy of the fruit. The significance of the obtained data for the family's taxonomy was clarified. The research was conducted using methods of descriptive morphology and anatomy, comparative-morphological approach, botanical microtechnique, light microscopy, and digital microphotography. Concepts of fruit morphogenesis, vertical zonation of the gynoecium, vascular anatomy of the flower, and histogenetic zonation of the ovary were applied. As a result, possible evolutionary-morphological pathways of fruit development in the Campanuloideae subfamily of the Campanulaceae family were proposed. This is a change in the mode of fruit dehiscence from supra-sepalous (Platycodon grandiflorus and Jasione montana) to infra-sepalous. This is associated with a change in the patterns of lignification of the mesocarp and septas of the fruit to the formation of narrow and short axicorns (section Rapunculus of the genus Campanula) and the development of pendent fruits (section Medium of the genus Campanula). These findings partially align with molecular phylogenetic data regarding the subdivision of the Campanuloideae subfamily into tribes.