Вперше синтезовано структуру адаптивної системи неперервного моніторингу параметрів, що характеризують технічний стан (ТС) об'єкта, який дозволяє здійснювати їх контроль у реальному часі. Модифіковано метод параметричної ідентифікації об'єкта технічного обслуговування (ТО), яка дозволяє ідентифікувати параметри, що характеризують ТС об'єкта без втручання в штатний режим роботи газоперекачувальних агрегатів (ГПА). Розроблено нові алгоритми оцінки поточного ТС об'єкта та його прогнозування на визначений проміжок часу. Створено лінійну динамічну модель одновальної газотурбінної установки (ГТУ) з відцентровим нагнітачем (ВЦН), параметри якої (коефіцієнти підсилення, сталі часу) характеризують ТС ГПА.

  Скачати повний текст

Дисертаційна робота присвячена дослідженню процесу публічного управління та адміністрування в умовах динамічного середовища для підвищення його ефективності в Україні. Розглянуто вітчизняні та зарубіжні наукові праці, присвячені вивченню моделей управління, проаналізовано існуючі моделі публічного управління, досліджено питання управління в умовах динамічного середовища. Виявлено, що існуючі моделі публічного управління працюють, але є недостатньо ефективними в умовах глобальних змін, пов'язаних з прискоренням інноваційних технологічних процесів. Це ускладнює управління соціальною системою за умови відсутності своєчасної адаптації. Крім того, управління має свої культурні, ментальні, соціальні та економічні особливості, які вимагають особливого підходу до нього в часі та просторі. Дослідження ефективності публічного управління спонукало до вироблення рекомендацій для підвищення його ефективності в умовах динамічного середовища. Було встановлено, що доцільність застосування тих чи інших методів управління базується на ефективності функціонування соціальної системи, націленої на задоволення потреб населення та захист національних інтересів. В свою чергу система максимально ефективна в умовах балансу, який створюється через забезпечення рівноваги між соціальною системою та середовищем. Розвиток цієї системи відбувається за принципом вивчаючої організації, яка вивчає себе, середовище та управляється за допомогою адаптації або впливу на середовище в залежності від доцільності та наявних можливостей. Адаптація супроводжується змінами як у організаційній так в і ментальній складових системи. Управління вважається ефективним за умови своєчасного відкриття та закриття системи відповідно до рівня рівноваги між системою та середовищем, яке забезпечує баланс системи. В роботі розглянуто систему, середовище, їх взаємний зв'язок та управління системою, яке спрямоване на підтримання її балансу та досягнення визначеної мети. Публічне управління здійснюється за допомогою прийняття рішень публічною владою через децентралізацію та відповідне делегування владних повноважень державною владою громадянському суспільству. Встановлено, що існуючі моделі публічного управління працюють у стаціонарному середовищі, а в умовах динамічного середовища не забезпечують максимально можливої ефективності системи. Крім впливу змінюваного середовища система має різноманітні культурні, ментальні, соціальні, мовні та економічні особливості. В сучасних умовах прискореного технологічного розвитку, завдяки комп'ютерним мережам та відкритій комунікації в світовому просторі, управління системою набуло нового формату, який передбачає активне залучення громадян до процесів публічного управління як невід'ємної складової розвитку успішного та конкурентоспроможного суспільства. Сучасні моделі публічного управління спрямовані на підвищення ролі громадян в управлінні, наданні рівних прав та можливостей, покращенні рівня життя. Взаємодія та відкритий діалог між державною владою та громадянським суспільством стають більш актуальними та необхідними для забезпечення ефективності системи в умовах складного та динамічного середовища. При цьому як індивідуальні потреби громадян так і національні інтереси повинні зберігатись через конвергентні та дивергентні коливання в процесі прийняття рішень з метою впровадження своєчасних змін системи. Це потребує включення державної влади і громадянського суспільства у процес прийняття рішень з урахуванням переконань, вірувань, цінностей та ментальних моделей.^UThe dissertation is devoted to the study of the process of public management and administration in a dynamic environment to increase its effectiveness in Ukraine. The national and foreign scientific works, which are devoted to the study of management models, are considered, existing models of public management are analyzed, and questions of management in conditions of a dynamic environment are investigated. It has been found that the existing public governance models work, but they are not effective enough in the face of global change due to acceleration of innovative technological processes. It complicates management of a social system in absence of timely adaptation. In addition, management has its cultural, mental, social and economic features that require a peculiar approach to it in time and space. The research of effectiveness of public administration has led to the development of recommendations for improving of its effectiveness in a dynamic environment. It has been found that appropriateness of a management approach is based on efficiency of the system to meet human needs and protect national interests in an appropriate environment. In turn, the system is as efficient as possible in the conditions of balance that is created by providing equilibrium between the system and the environment. Development of the system is based on the principle of a learning organization that studies itself, the environment and is managed through adaptation or impact on the environment, depending on the feasibility and available opportunities. Adaptation is accompanied by changes in both the organizational and mental parts of the system. Management is considered as effective if the system is opened and closed in a timely manner, in accordance with the level of equilibrium between the system and the environment that ensures system balance. This paper deals with the system, the environment, their interconnection and the management of the system that is aimed at maintaining its balance and achieving its stated goal. Public administration is exercised through decision-making by the public authority through decentralization and appropriate delegation of power to the civil society by state authority. It is established that existing models of public administration operate in a stationary environment, and in conditions of a dynamic environment that do not provide maximum possible efficiency to the system. In addition to the impact of a changing environment, the system has a variety of cultural, mental, social, linguistic and economic features. In today's conditions of accelerated technological development, thanks to computer networks and open communication in the world, management of the system has acquired a new format, which envisages active involvement of citizens in the processes of public management as an integral part of the development of a successful and competitive society. Modern models of public administration are similar in enhancing of the role of citizens in governance, in giving equal rights and opportunities, in improving living standards. Interaction and open dialogue between the state authority and the civil society becomes more relevant and necessary in public management to ensure the effectiveness of the system in conditions of a complex and dynamic environment. At the same time, both the individual needs of citizens and national interests must be preserved through convergent and divergent fluctuations in decision-making in order to implement timely changes for the system. It requires the involvement of the state authority and the civil society in the decision-making process based on convictions, beliefs, values, and mental models.

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано співробітництво органів публічної влади з міжнародними організаціями та надано практичні рекомендації щодо покращення взаємодії органів публічної влади з міжнародними організаціями у питаннях впровадження демократичних реформ в Україні. У дисертації розроблено модель співробітництва органів публічної влади з міжнародними організаціями у вигляді платформи. Запропоновано наукове обґрунтування необхідності створення субрегіонального об'єднання навколо Чорного моря з країн Європи та Грузії з використанням інструментів громадської дипломатії для розвитку міжнародного співробітництва з метою впровадження демократичних реформ в Україні.Запропоновано шляхи удосконалення ефективності співробітництва міжнародних організацій з органами влади, завдяки таким діям, як-то: гармонізація українського законодавства і законодавства ЄС щодо реалізації проєктів транскордонного та міжнародного регіонального співробітництва; посилення економічного напряму співробітництва з регіонами країн ЄС у межах Європейської політики сусідства та відповідних двосторонніх угод про співробітництво; наближення до реалізації транзитного потенціалу регіонів шляхом розвитку інфраструктури; формування спільного ринку в межах єврорегіонів для їх учасників з метою підтримки збуту продукції регіональних виробників; покращення міжнародної кооперації, пошук дієвих економічних стимулів для залучення іноземного інвестиційного капіталу, що уможливить технічну модернізацію українських підприємств і підвищить конкурентоспроможність їх продукції як на внутрішньому, так і на міжнародному ринках; модернізація інформаційно-аналітичного забезпечення та перехід до практичного запровадження контролю ефективності розвитку міжнародного співробітництва на рівні регіонів, ураховуючи пріоритетність дотримання економічних інтересів України за будь-яких зовнішніх умов. Визначено, що міжнародне співробітництво регіонів набуває особливої актуальності та є потрібним для інтенсифікації політичних, економічних та соціокультурних відносин між державами. Пріоритетними напрямами взаємовідносин європейських країн з міжнародними організаціями є формування належних умов для збереження життя громадян, захист навколишнього середовища, поважання територіальної цілісності всіх країн і своєчасне мирне вирішення конфліктних ситуацій. Надано рекомендації щодо напрямків удосконалення системи міжнародного співробітництва, якими мають бути: подальша гармонізація українського законодавства і законодавства ЄС у сфері реалізації проєктів транскордонного та міжнародного регіонального співробітництва, посилення економічного співробітництва з регіонами країн ЄС у межах Європейської політики сусідства та в межах двосторонніх угод про співробітництво, розвиток інфраструктури з метою реалізації транзитного потенціалу регіонів, сприяння збуту продукції регіональних виробників завдяки створенню спільного ринку учасників єврорегіонів, поглиблення міжнародної кооперації і створення дієвих економічних стимулів для залучення іноземного інвестиційного капіталу, що допоможе технічному оновленню українських підприємств і досягненню підвищення конкурентоспроможності продукції на внутрішньому і міжнародному ринках, удосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення та початок практики контролю ефективності розвитку міжнародного співробітництва регіонів, ураховуючи пріоритетність дотримання економічних інтересів України за будь-яких зовнішніх умов.Ключові слова: органи публічної влади, міжнародне співробітництво, міжнародні організації, регіональна політика, міжнародні урядові організації, міжнародні неурядові організації, децентралізація.^UThe dissertation theoretically substantiates the cooperation of public authorities with international organizations and provides practical recommendations for improving the interaction of public authorities with international organizations in the implementation of democratic reforms in Ukraine.Improving ways to increase domestic social capital and economic opportunities aimed at developing cooperation in partnership to meet the public interests of Ukrainians, civic initiatives and self-organization in the following areas: cooperation with international governmental organizations, international NGOs, international associations and other actors, international relations, participation in the work of international organizations, bodies and associations; improving the regulatory framework both in the country and in each region in the field of international and foreign economic relations; monitoring the implementation of existing agreements on cooperation with foreign authorities, national entities and administrative-territorial entities of the state, analysis and evaluation of the results of their implementation, generalization and systematization of positive experiences, development of research programs and recommendations for improving this activity; ensuring access of public authorities to information on the preparation and implementation of projects; improving the mechanisms of public interaction with public authorities by stimulating public activity; intensifying work on further raising the investment rating and creating a positive image, including through the development of cultural, scientific, educational and other humanitarian ties; creation of exchange of information and experience in the implementation of state policy in the field of social services and the use of modern innovative technologies to improve the management of labor and employment. Suggested ways to improve the effectiveness of cooperation between international organizations and the authorities, through such actions as: harmonization of Ukrainian and EU legislation on the implementation of cross-border and international regional cooperation projects; strengthening the economic direction of cooperation with EU regions in the framework of the European Neighborhood Policy and relevant bilateral cooperation agreements; approaching the realization of the transit potential of the regions through the development of infrastructure; formation of a common market within EU regions for their participants in order to support the sale of products of regional producers; improving international cooperation, finding effective economic incentives to attract foreign investment capital, which will allow technical modernization of Ukrainian enterprises and increase the competitiveness of their products in both domestic and international markets; modernization of information and analytical support and transition to practical introduction of control over the effectiveness of the development of international cooperation at the regional level, taking into account the priority of observing Ukraine's economic interests under any external conditions.Provided recommendations on improving the systems of international cooperation, such as: further harmonization of Ukrainian and EU legislation in the field of cross-border and international regional cooperation, strengthening economic cooperation with EU regions within the European Neighborhood Policy and bilateral cooperation agreements, development of infrastructure in order to realize the transit potential of the regions, promoting the sale of products of regional producers through the creation of a common market for participants in Euroregions, deepening international cooperation and creating effective economic incentives to attract foreign investment capital, which will help the technical renewal of Ukrainian enterprises and achieve increased competitiveness of products in domestic and international markets, improvement of information and analytical support and the beginning of the practice of monitoring the effectiveness of the development of international cooperation of the regions, taking into account the priority of compliance with the economic interests of Ukraine under any external conditions. Proposals for the introduction of a national coordination mechanism have been further developed. given the division of responsibilities and powers; coordination mechanism between all participants in the cooperation, namely: state administration, local governments, local organizations, entrepreneurs, volunteers, media, agencies, researchers, western researchers and leading Western experts.Key words: public authorities, international cooperation, international organizations, regional policy, international governmental organizations, international non-governmental organizations, decentralization.

Дисертаційну роботу присвячено виконанню важливого для теорії та практики публічного управління та адміністрування наукового завдання – систематизація теоретико­методичних положень інституалізації органів самоорганізації населення як суб'єктів місцевого самоврядування та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення використання потенціалу органів самоорганізації населення в територіальних громадах України. Актуальність дослідження насамперед зумовлена тим, що органи самоорганізації населення в територіальних громадах відіграють вагому роль в забезпеченні демократичного розвитку країни, адже одночасно є складовою громадянського суспільства та системи місцевого самоврядування, а в умовах повномасштабної війни набувають особливого значення. Як доводять проведені дослідження, діяльність органів самоорганізації населення в територіальних громадах характеризується низкою вагомих дестабілізуючих чинників та проблем її забезпечення, більшість із яких пов’язана із неоднозначністю щодо визначення статусу таких органів, особливостей їх формування та унормування діяльності.^UThe dissertation is devoted to solving an important scientific problem for the theory and practice of the science of public administration­ systematization of the theoretical and methodological provisions of the institutionalization of the population’s self­-organization bodies as subjects of local self­-government and the development of practical recommendations on improving the use of the potential of the population’s self­-organization bodies in the territorial communities of Ukraine. The relevance of the study is primarily conditioned by the fact that the population’s self­-organization bodies in territorial communities play an important role in ensuring the democratic development of the country because at the same time they are a component of civil society and the system of local self­-government, and in the conditions of a full ­scale war they acquire special importance. As the conducted studies prove, the activities of the population’s self­-organization bodies in territorial communities are characterized by a number of significant destabilizing factors and problems of their provision, most of which are associated with ambiguity regarding the definition of the status of such bodies, peculiarities of 9 their formation and normalization of the activities.