Вперше на підставі аналізу філософсько-культурологічних і психолого-педагогічних чинників теоретично обгрунтовано соціально-педагогічні умови формування активної громадянської позиції підлітків, якими є залучення дітей до вмотивованої суспільної діяльності, координація дій суб'єктів соціального впливу у процесі становлення активної громадянської позиції підлітків, запровадження факультативних навчальних курсів громадянського спрямування. Розкрито сутність поняття "активна громадянська позиція підлітків", охарактеризовано компоненти даної якості (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний). Визначено вікові особливості, суперечливість внутрішньої позиції та психологічні закономірності розвитку дитини підліткового віку. Встановлено критерії, показники та рівні сформованості активної громадянської позиції підлітків, описано її структуру. Виявлено взаємоузгодження чинників і координацію дій суб'єктів соціального впливу на розвиток громадянських якостей, компетентності та становлення активної громадянської позиції підлітків. Акцентовано увагу на суспільній активності підлітків у позакласній виховній роботі шляхом їх залучення до участі у проектній діяльності. Експериментально перевірено соціально-педагогічні умови та технологію формування активної громадянської позиції підлітків, розроблено методичні рекомендації щодо їх практичного застосування у позакласній виховній роботі загальноосвітньої школи.

  Скачати повний текст

У роботі детально проаналізовано теоретичні та практичні аспекти правового регулювання праці працівників патронатної служби в Україні.На початку зазначається, що патронатна служба є особливим різновидом публічної служби, де відносини зосереджені навколо патрона, який і встановлює умови роботи патронатних службовців. Керівники організацій самостійно визначають структуру та чисельність патронатної служби, затверджуючи штатний розпис. Ці працівники виконують переважно консультативно-дорадчі функції, надаючи патрону інформаційну, аналітичну, технічну та іншу підтримку. Проте вони безпосередньо не виконують владних функцій державних органів і несуть відповідальність перед патроном, а не перед державою чи суспільством. Обсяг їхніх повноважень та обов’язків визначається відповідним керівником.Особливо акцентується на необхідності прийняття окремого закону про патронатну службу, який би визначив її правові засади та принципи функціонування. Такий закон міг би містити вимоги до кандидатів на посади в патронатній службі, порядок і процедуру вступу на службу, умови оплати праці та матеріального забезпечення, підстави дисциплінарної та іншоївідповідальності, порядок і гарантії при звільненні та інші важливі положення. Це дозволило б комплексно врегулювати всі аспекти функціонування патронатної служби, унормувати проходження служби та забезпечити трудові й соціальні права працівників.^UThe paper analyzes in detail the theoretical and practical aspects of legal regulation of the work of patronage service workers in Ukraine.At the outset, it is noted that the patronage service is a special type of public service where relations are centered around a patron who sets the working conditions for patronage employees. The heads of organizations independently determine the structure and number of patronage services by approving the staffing list. These employees perform mainly advisory and consultative functions,providing the patron with information, analytical, technical and other support.However, they do not directly perform the power functions of state bodies and are responsible to the patron, not to the state or society. The scope of their powers and responsibilities is determined by the respective head. Particular emphasis is placed on the need to adopt a separate law on the patronage service, which would define its legal basis and principles of functioning.Such a law could contain requirements for candidates for positions in the patronage service, the procedure for entering the service, conditions of remuneration and material support, grounds for disciplinary and other liability, the procedure and guarantees for dismissal, and other important provisions. This would allow for a comprehensive regulation of all aspects of the patronage service, regulate the service and ensure the labor and social rights of employees.