Проведено оцінку трансформації видового складу флори вищих судинних рослин на осушених і прилеглих до них територіях у зв'язку з процесами її синантропізації. Для осушувальних систем на території Волинського Полісся та Західного Лісостепу з'ясовано видовий склад синантропної флори, проведено його аналіз за окремими показниками. Одержано дані про поширення синантропних видів на осушеній та прилеглій територіях, установлено їх фітоцентотичну роль та екологічні особливості. Уперше для оцінки трансформації флори-ізоляту запропоновано кількісний показник - синантропність і методику його обчислення. Проаналізовано вплив на цей показник різних екологічних факторів, на підставі його значень виділено окремі рівні антропічної трансформації флори-ізоляту, розроблено їх характеристику.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення основних принципів і методів оцінювання стану та збереження об'єктів і територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) Південного берега Криму, що зазнають впливу антропогенних, антропогенно-природних і природних негативних чинників. На ландшафтно-екосистемних засадах встановлено просторовий розподіл основних екологічних загроз і ступінь впливу негативних екологічних чинників на структурні компоненти біорізноманіття екомережі. Охарактеризовано причинно-наслідкові зв'язки, удосконалено систему діагностичних показників трансформації структурно-функціональних компонентів лісових екосистем ПЗФ за типами й інтенсивністю впливу негативних екологічних чинників (рекреаційного навантаження, лісових пожеж, забудови, ерозії грунту, буревіїв). З'ясовано, що в антропогенно порушених лісових екосистемах знижується гідрологічна роль рослинності та розвивається площинна й яружна ерозія грунту, прискорюється деградація. Показано, що основною загрозою для об'єктів ПЗФ є надмірне рекреаційне навантаження, що спричиняє ерозію грунту та лісові пожежі.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено, що під час руйнування моделей з гірських порід збільшення розмірів частинок сипких матеріалів для набійки від 40 до 500 мкм коефіцієнт передачі енергії вибуху до навколишнього середовища зростає в 1,3 рази. Одержано кореляційні залежності середньої швидкості вильоту набійок з пластичних матеріалів від їх вологості, а також величини статичних зусиль виштовхування сипких матеріалів з циліндричної порожнини від висоти їх стовпа. Базуючись на запропонованому механізмі дії вибуху на набійку зарядів вибухової речовини (ВР) обгрунтовано й експериментально підтверджено, що під дією ударної хвилі, спричиненої детонацією ВР, відбувається ущільнення та перекладання частинок матеріалу набійки, за цього з великих частинок розмірами 0,004 - 0,05 діаметра зарядної порожнини формується стійкий каркас, у якому заповнювачем є дрібні фракції. Продукти детонації, що розширюються, діють на каркас, що формувався, з заповнювачем. Удосконалено методику розрахунку параметрів буровибухових робіт за умов проведення гірничих виробок у шахтах, небезпечних щодо газу та пилу з урахуванням утворення пиловибухових заслонів з полум'ягасних компонентів, що містяться у набійці.

  Скачати повний текст

Розглянуто задачу геоморфологічного дослідження за даними дистанційного багатопроменевого ехолотування морського дна без відповідного візуального контролю результатів. Висвітлено методи структурного аналізу для вивчення числової моделі підводного рельєфу, зокрема карти базисних та вершинних поверхонь різних порядків і типів. Розроблено алгоритм числового дослідження морських морфосистем, описано будову каньйонів, цифрову модель рельєфу тестової ділянки. Проведено тестування алгоритму на ділянці материкового схилу. Досліджено складну будову каньйонів, розташованих у межах тестової ділянки морського схилу, їх полігенетичну природу. Виділено транзитні зони руху пухких наносів. Доведено, що рельєф материкового схилу за структурою подібний до флювіального рельєфу.

  Скачати повний текст

У дисертації вирішено наукову проблему щодо удосконалення методології біотичної діагностики антропогенної трансформації лісових екосистем на синекологічному рівні аналізу змін їх структурно-функціональних компонентів на прикладі лісів різних природних зон України. Зміни функціональних показників та параметрів угруповань фіксуються залежно від генезису антропогенного чинника, характеру, інтенсивності і масштабу його впливу та відновлюваності екосистем, але лише за наявності тісного кореляційного зв'язку між найчутливішими структурно-функціональними компонентами (трав'яним ярусом, лісовою підстилкою, поверхневим шаром ґрунту, деревостаном), а також за збереження цілісності консортивних зв'язків. На комплексному популяційному рівні чужорідних та раритетних аборигенних видів різних життєвих форм як екосистемних індикаторів досліджено характер їх мінливості, залежність між внутрішньопопуляційною мінливістю та адаптаційними можливостями для прогнозування напрямів розвитку популяцій, діагностики стану та динаміки лісів із внесенням коректив у моніторинг. Запропоновано концептуальну модель діагностики порушення людиною лісових екосистем різного функціонального призначення за станом і розвитком консортивних зв'язків продуцентів, консументів, редуцентів (на прикладі рослин, грибів, птахів) через якісні та кількісні параметри відповідних структур, принципи її застосування. Наведено структуру біодіагностичного дослідження консорцій як синекологічної одиниці.^UThe scientific problem of improving the methodology of biotic diagnostics of anthropogenic transformation of forest ecosystems at the syn-ecological level of analysis of changes in their structural and functional components on the example of forests of different natural areas of Ukraine was solved. Changes in functional indicators and parameters of communities were recorded depending on the genesis of the anthropogenic factor, pattern, intensity and time-scale of its impact and reproducibility of ecosystems. These changes were established in the presence of close correlation between the most sensitive structural and functional components (grass layer, leaf-litter, surface of soil, stand) and preserving the integrity of consorted links. The pattern of variability of alien and rare aboriginal species of different life forms as ecosystem indicators, the relationship between intrapopulation variability and adaptive capabilities for predicting population development, diagnosticsand monitoring of forests with monitoring adjustments were studied in the complex population level. A conceptual model for diagnostic human transformation of forest ecosystems for various functional according to the state and development of consorted links of producers, consumers, reducers (for example, plants, fungi, birds) through qualitative and quantitative parameters of relevant diversity structures and principles of its application was proposed. The structure of biodiagnostic research of consortia as a syn-ecological unit was given.